Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

18 лютого 2012 р.

Палиці спротиву до впровадження ІКТ на сучасному уроці історії!!!


За сучасними саннормами використовувати техніку можна не більше  15-ти хвилин від усього часу уроку, як на мене цілковите безглуздя, техніка повинна слугувати вчителю і учням на всіх етапах уроку і це ніяк не 15 хвилин.
Тому, все таки пропоную цю тему невідповідності  саннорм чи все ж таки відповідності по використанню техніки викликам сучасного уроку(зокрема історії та практичного курсу правознавства) обговорити!
Шкідливий вплив комп’ютера ще далеко не всім відомий і належить до факторів малої інтенсивності, негативна дія яких розвивається поступово і приховано. Вона проявляється після багатьох місяців або років праці, коли боротися з нею вже нелегко. В багатьох випадках важко навіть встановити головну причину захворювання.
Усі дисплеї – ЕЛТ і ЖК – шкідливі для очей. Як з’ясували американські вчені з університету штату Огайо, пагубний вплив моніторів криється не в електронно магнітному випромінюванні, а в тім, що люди менше моргають при роботі з комп’ютером.
При роботі з ПК користувачі часто жмуряться, щоб чіткіше розглянути деталі зображення на екрані або зменшити його яскравість. Це може привести до астенопії (зорову стомленість) і сухості очей. При максимальній напрузі зору частота моргання знижується в 4 рази у хвилину. Сама пособі така тенденція не небезпечна, однак у результаті недостатнього зволоження очей у користувача виникає почуття сильного дискомфорту, «піску в очах».
Питання вважаю відкритим!

Читати далі

11 лютого 2012 р.

Як завантажити відео з YouTube


YouTube надає користувачам цього сервісу можливість завантажувати відео та переглядати його в режимі офлайн. Завантажувати відео з YouTube для офлайнового перегляду можна за допомогою ряду сторонніх засобів  і плагінів для браузера. Є також ряд спеціальних сайтів, які можуть завантажувати відео з YouTube.  Один із таких сайтів - "SaveFrom.net". Щоб скористатися цим сайтом, в адресу відео потрібно додати дві літери «ss»Наприклад, унікальне відео, на якому знято виступ М. Хрущова в ООН восени 1960 року, має наступну адресу: http://www.youtube.com/watch?v=z9q1n4nSeTA&feature=related. Добавляємо до цієї адреси дві літери «ss» і отримуємо посилання на файл, який ми можемо зберегти: www.ssyoutube.com/watch?v=z9q1n4nSeTA&feature=related. Переходимо за цим посиланням на сайт "SaveFrom.net", обираємо той формат відео, який нам підходить й зберігаємо його на своєму комп'ютері. Отже, все достатньо просто й не потрібно встановлювати додаткові програми для завантаження відео з YouTube. 
Читати далі

10 лютого 2012 р.

Інтегрований урок-семінар із української літератури та історії з елементами доповідей, бесіди. Тема: "Опозиційний рух в Україні в період загострення кризи радянської системи (1965-1985). Василь Семенович Стус. Сходження на Голгофу слави. Життєвий і творчий шлях. "

Тема: "Опозиційний рух в Україні в період загострення кризи радянської системи (1965-1985). Василь Семенович Стус. Сходження на Голгофу слави. Життєвий і творчий шлях. " Мета: - розкрити причини активізації опозиційного руху в Україні в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 р. р.), - розкрити морально-етичні, духовні, культурні, національно-патріотичні основи життєдіяльності поета, - продовжити формувати критичне мислення учнів, - розвивати вміння працювати з різними джерелами, аналізувати, готувати узагальнюючі висновки, обґрунтовувати свою думку, - виховувати учнів свідомими громадянами України. Епіграфи: /. "Народе мій, до тебе я ще верну. Як син, тобі доземно уклонюсь" II. "Поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, зніяковіється від неї, як од скверни" (В. Стус) III. "Поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає при¬ родне почуття зненависті, звільняється од неї, як од скверни. Поет — це людина. Насамперед. А людина — це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б вірші це писав, а — робив би коло землі... Зневажаю політиків... Ціную здатність чесно померти." В. Стус Тип уроку: комбінований семінар з елементами доповідей бесіди, засвоєння нових знань. Обладнання: портрет В. Стуса та портрети представників дисидентського руху(А. Горської, В. Чорновола, Л. Лук'яненка, С. Параджанова, В. Івасюка, Л. Костенко), збірки творів В. Стуса, документальні джерела, малюнки учнів до творів В. Стуса. Хід уроку І. Повідомлення теми і мети уроку. 1. Вступне слово вчителя Учні читають вірші напам'ять Ярій, душе, ярій а не ридай А ти шукай - червону тінь калини. На чорних водах - тінь її шукай. Бо - горстка нас. Малесенька шопта Лише для молитов і сподівання. Застерігає доля нас зарання. Що калинова кров - така густа. Така крута, як кров у наших жилах. У білій стужі наших голосінь. Це гроно болю, що впаде в глибінь, На нас своїм безсмертям окотилось. Не так уже й багато на Землі Тих іскор Божих творчого горіння. Сяйне одна чи дві на покоління Метеоритним спалахом в імлі... Яке блаженство і який то біль — Людської пристрасті терпке причастя... Але чи є, скажіть, великим щастям Творить щедроти у краю рабів? Віншують новелістів королі, У троннім залі —урочисті речі, Та не тобі. У тебе — хрест предтечі Лауреатів вільної землі. Як часто трапляється, що тільки після смерті письменник постає перед наступним поколінням критиків і читачів на весь зріст своєї творчої індивідуальності. Так сталося і з Василем Стусом. І сьогодні ми познайомимося з однією з найяскравіших постатей українства, з людиною, яка зуміла втілити в собі найкращі риси української ментальності — ліризм, поетичність, вразливість серця — і перебороти його найбільші хиби: почуття меншовартості, індивідуалізм. Ми перегорнемо сторінки трагічної повісті життя і творчості видатного українця. 2. На дошці план уроку: 1. Дитинство: вроджене і набуте, батьки. 2. Про що мріялося і чого пригнулось. 3. Світ пізнання і перші здобутки. 4. Початок шляху на табірну Голгофу. 5. «Хоч тяжко душу берегти.. .А треба йти.» 6. Табірний період життя: «Терпи, терпи- терпець тебе шліфує». 7. Жертовність в ім'я щасливішого історичного майбуття рідної України. II. Сприйняття та засвоєння матеріалу 1. Слово вчителя української літератури. 2. Біографічні відомості про В. Стуса. (Додаток №1) 3. Завдання творчим групам. I група. Скласти алгоритм до образу поета-грмадянина. II група. Скласти хронологію життя В. Стуса. 4. Слово вчителеві історії. Історична довідка. Додаток №2 Бурхливе, суперечливе, динамічне "хрущовське" десятиріччя підштовхнуло об'єктивно назрілий процес оновлення суспільної свідомості. Цей імпульс був настільки сильним, що під його впливом у другій половині 60-х - 70-х років у радянському суспільстві набуває поширення нова форма духовної опозиції — дисиденство. Дисидентство висувало реальну альтернативу наростаючим кризовим явищам у духовному житті суспільства - соціальній апатії, дегуманізації, бездуховності. Його ідеологія, зароджена як сумнів у доцільності окремих ланок існуючої системи, поступово стає переконанням в необхідності докорінних змін у суспільстві .3 середини 60-х років прокотилася хвиля арештів проти інакодумців. Своє ставлення до цього злочину висловлювали українські митці, під час перегляду прем'єри кінофільму С.Параджанова «Тіні забутих предків» 4 вересня 1965 року у столичному кінотеатрі „Україна". 5. Проблемна ситуація. Учень зачитує спогади режисера Ю. Іллєнка про скандал на прем'єрі «Тіні забутих предків». (Матеріал спроектовано на екран) 6. Застосування методу «Відкритий мікрофон». Учні висловлюють своє бачення ролі громадянина в акції протесту існуючій системі. - За що боролися учасники акції протесту? - Що відчували люди в залі? - Уявіть себе учасником подій. Чи встали б ви на заклик В. Стуса? Чому? " Учні дають відповіді і аргументують свою позицію. 7. Робота в групах. Громадські слухання. Учасники: історики, біографи, працівники архіву, журналісти, представники громадськості. I група — підготувати розповідь про феномен „шістдесятництва". II група - пошуково-дослідницька робота: «Загадки біографії письменника». Ш група - знайти документальні джерела про репресії влади щодо В.Стуса (лист В.Стуса до Президента Верховної Ради СРСР, лист академіка Сахарова до учасників Мадридської наради). Групи мають перед собою чіткі правила роботи у групах, розподіл ролей, визначені критерії оцінювання роботи групи та виступу. 8. Презентація роботи груп. Під час виступу, інші учні складаючи міні-довідник «Видатні постаті української культури 60-х ровів XX століття» III. Первинне усвідомлення матеріалу 9. Самостійна работа (тести) 1. Як склалася доля В.Стуса: a. загинув в спецтаборі для політичних в'язнів; b. щоб вижити, змушений був писати лояльні до радянської влади твори; c. емігрував з України. 2. В. Стус був членом : а. Мистецького українського руху; b. Української Гельсінської наради; с. Спілки письменників України ? З. Де вийшла друком збірка поета «Зимові дерева»? а. у Києві; b. у Брюсселі; с. у Москві. 4. Яке визнання здобула за кордоном творчість письменника? а. його твори були висунуті на здобуття Нобелівскої премії; b. через «залізну завісу» ім я поета не змогло дійти до зарубіжного читача; с. за кордоном друкувалися поетичні збірки В.Стуса 5. Під яким псевдонімом з являлися твори В.Стуса? а. Василь Чумак; b. Василь Петрик; с. Василь Петров. 6. З ким із літературних класиків перекликується поет, як життям , так і творчістю: а. з Лесею Українкою; b. з Іваном Франком; с. з Тарасом Шевченком? 7. Виникнення дисидентського руху в Україні спричинили: а. порушення прав людини, розстріл демонстрацій; b. контроль з боку репресивних органів держави за українською творчою інтелігенцією; с. дискримінаційна політика центру щодо України, порушення конституційних норм. 8. Організації, що стали першими осередками руху шістдесятників: а. Клуб творчої молоді; b. Клуб «Пролісок»; с. УРСС; d. Український революційний центр. 9. Дисиденти - це діячі: а. які відкрито не погоджувалися з існуючою політичною системою; b. активно відстоювали ідеали ліберальної демократії; с. вели збройну боротьбу проти існуючого ладу. 10. Гострокритичну працю «Інтернаціоналізм чи русифікація» написав відомий діяч дисидентського руху: а. М.Руденко; b. В.Чорновіл; с. І.Дзюба. 11 .Перша велика хвиля арештів дисидентів прокотилася Україною: a. 1965; b. 1967; с. 1969; d. 1972. 12. Які методи боротьби з інакодумцями використовувала тоталітарна система: а. Заохочення; b. Фізичне та моральне знищення; c. Депортація. IV. Підсумки уроку. Обговорення проблемного питання методом «Відкритого мікрофону» 1. Слово вчителя української літератури: В. Стус - одна з найтрагічніших постатей „шістдесятників". Він жив і загинув, аби український народ мав те, що Богом дано кожному народові, -свободу, незалежність, право на рідні мову, історичні пам'ять, самобутню культуру. Ко^ли система вчепила кожному громадянинові по величезному замку на рота і все мовчало, бо „благоденствувало", один з небагатьох сміливців, Василь Стус, розімкнув свої гнівні вуста й підніс голос за права людини і свого народу. 2. Питання для обговорення: «Чому для влади в тоталітарній державі представники шістдесятництва з книгою в руках були страшніші ніж зі зброєю?» 3. Думки вголос (читають напам'ять учні) Терпи, терпи - терпець тебе шліфує, Сталить твій дух - отож терпи, терпи. Ніхто тебе в недолі не врятує, Ніхто й не зіб'є з власної тропи. На ній і стій, і стій, допоки скону. Хай шлях до раю, пекла чи полону - Тримайся далі розпачу й надій. Таруй свій шлях, той, що твоїм назвався, Той, що обрав тебе, як побратим. До нього змалку ти заповідався Сумним осердям, поглядом сумним. Сховатися од долі - не судилось. Ударив грім - і зразу шкереберть Пішло життя. І ось ти - все, що снилось, Як смертеіснування й життєсмерть. Тож: іспитуй, як золото на пробу Коханих, рідних, друзів і дітей: А чи підуть крізь сто твоїх смертей Тобі услід? А чи твою подобу Збагнуть - бодай в кінці життя? Чи серцем не жахнуться од ознобу На цих всебідах? О, коли б знаття... V. Домашнє завдання Твір-мініатюра «Відкриваю для себе нові імена»
Читати далі

Методи інтерактивного навчання на уроках історії




Метод “Мікрофон”
Метод “Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:
              •говорити має тільки той чи та, у кого “символічний” мікрофон; відповіді не коментуються і не оцінюються;
              •коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.
Робота в малих групах
            Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні для спілкування та співпраці.
            Після того як учитель об’єднав учнів у малі групи і вони отримали завдання, кожна група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи.
             Пропонуються правила роботи в малих групах, які допоможуть учням організувати свою роботу:
Швидко розподілити роль в групі:
Спікер (керівник групи):
   •Зачитує завдання групи;
   •Організовує порядок виконання;
   •Пропонує учасникам групи висловитись по черзі;
   •Заохочує групу до роботи;
   •За згодою групи визначає доповідача.
Секретар:
   •Веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
   •Як член групи має
 бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків, або допомогти доповідачеві.
Спостерігач (тайм-скіпер):
   •Слідкує за часом;
   •Заохочуе групу до роботи.
Доповідач:
   •Чітко висловлює думки групи;
   •Заохочує групи до роботи.
Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.

Дотримуйтесь одного з правил  активного слухання, головне не перебивайте один одного.
Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.
Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.
Намагайтеся в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у груп може бути особлива думка і воно має право на існування.
“Мозковий штурм”
Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою увагу та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.
     Учитель на уроці називає тему дискусії та запрошує вас взяти участь у її обговоренні шляхом “штурму”, який організовується за такими етапами:
Всі учасники “штурму” пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).
Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.
Коли група вважає  кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється.
Після того, як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою.
Вибираються ті, що, на вашу думку, допоможуть вирішити поставлену проблему.
Правила поведінки під час “мозкового штурму”:

•намагатися зібрати якомога більше ідей щодо вирішення завдання або проблеми;
•примусити працювати свою уяву: не відкидати ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;
•не можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;
•не можна обговорювати
 і  критикувати  висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.
                          Метод “Займи позицію”
Цей метод допомагає проводити дискусію із суперечливої теми. Надає можливість висловлюватися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обгрунтувати свою позицію в будь-який час, якщо його переконали та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:
•учитель називає тему та пропонує висловити свою думку та пропонує висловити свою думку з
 досліджуваної теми;
•учню потрібно стати біля того плакату, який збігається з його точкою зору;
•учень готується до обгрунтування
 своєї позиції, чому саме її він обрав;
•якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив точку зору, то може перейти до іншого плакату і пояснити причини свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони.
Метод “Навчаючи-вчуся”
Цей метод надає можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям  під час уроку.
 Робота організовується так:
Після того як учитель назвав
 тему уроку, роздав учням картки із завданням, їм потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на кожній картці;
Якщо учням щось незрозуміло, вони отримують
 інформацію вчителя;
Учні готуються до передачі цієї інформації іншим у доступній формі;
   Їм необхідно ознайомити зі
 своєю інформацією інших однокласників та однокласниць. Учень має право говорити тільки з однією  особою. Його завдання полягає в тому, щоб поділитися  своєю інформацією з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію від них;
Тоді, коли всі поділилися та отримали інформацію, учні висловлюють свої думки з приводу виконаного завдання.
Цей метод надає можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям під час уроку.
                               Робота в парах

Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволить  учням  набути   навичок    співпраці , оволодіти умінням висловлюватись та активно слухати.
 Організуйте роботу так ( правила для учнів):
1.Прочитайте надане завдання та інформацію до його виконання.
2.Визначте, хто буде говорити першим.
3.Висловіть свої думки, погляди
 на проблему по черзі.
4.Дійдіть спільної думки.
5.Визначте, хто буде очолювати результати роботи класу та підготуйтеся
.

     
Читати далі

Класифікація самостійної роботи


Ознаки класифікації самостійних робіт

                     Форми та мета самостійних робіт
1. За дидактичною метою
1. Для повторення опорних знань та підготовки до сприймання нового матеріалу.
2. Для вивчення нового матеріалу.
3. Для систематизації знань.
4. Для закріплення знань та вмінь шляхом виконання тренувальних вправ.
5. Для закріплення знань шляхом    застосування їх у новій ситуації.
6. Перевірочні, контрольні.
2. За                 характером пізнавальної діяльності
1. Копіювального характеру, виконані за зразком.
2. Частково-пошукового характеру.
3.Дослідницького характеру.
3. За
формами організації навчальної діяльності учнів

1. Фронтальні.
2. Групові (за диференційованими завданнями).
3. Парні (за варіантами, диференційовані).
4. Індивідуально-диференційовані.
4. За
джерелом знань
1. З підручником, довідником чи ін. друкованими посібниками.
2. Зі складання плану, конспекту лекцій, на основі прочитаного чи прослуханого.
3. Зі складанням схем, плану після чи  під час роботи з екранними посібниками.
4. З роздатковим матеріалом.
5. З підготовки рефератів, доповідей, повідомлень, проектів.
6. Складання тестів, кросвордів.
7. Підготовка до уроку-семінару, конференції.
8. Робота за памятками з організації самоосвітньої компетентності учнів.



Читати далі

Методи інтерактивного навчання на уроках історії

Методи інтерактивного навчання на уроках історії

Метод “Мікрофон”
Метод “Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:
              •говорити має тільки той чи та, у кого “символічний” мікрофон; відповіді не коментуються і не оцінюються;
              •коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.
Робота в малих групах
            Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні для спілкування та співпраці.
            Після того як учитель об’єднав учнів у малі групи і вони отримали завдання, кожна група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи.
             Пропонуються правила роботи в малих групах, які допоможуть учням організувати свою роботу:
Швидко розподілити роль в групі:
Спікер (керівник групи):
   •Зачитує завдання групи;
   •Організовує порядок виконання;
   •Пропонує учасникам групи висловитись по черзі;
   •Заохочує групу до роботи;
   •За згодою групи визначає доповідача.
Секретар:
   •Веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
   •Як член групи має
 бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків, або допомогти доповідачеві.
Спостерігач (тайм-скіпер):
   •Слідкує за часом;
   •Заохочуе групу до роботи.
Доповідач:
   •Чітко висловлює думки групи;
   •Заохочує групи до роботи.
Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.
Дотримуйтесь одного з правил
 активного слухання, головне не перебивайте один одного.
Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.
Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.
Намагайтеся в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у груп може бути особлива думка і воно має право на існування.
“Мозковий штурм”
Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою увагу та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.
     Учитель на уроці називає тему дискусії та запрошує вас взяти участь у її обговоренні шляхом “штурму”, який організовується за такими етапами:
Всі учасники “штурму” пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).
Учень або учениця записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.
Коли група вважає  кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється.
Після того, як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою.
Вибираються ті, що, на вашу думку, допоможуть вирішити поставлену проблему.
Правила поведінки під час “мозкового штурму”:

•намагатися зібрати якомога більше ідей щодо вирішення завдання або проблеми;
•примусити працювати свою уяву: не відкидати ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;
•не можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;
•не можна обговорювати
 і  критикувати  висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.
                          Метод “Займи позицію”
Цей метод допомагає проводити дискусію із суперечливої теми. Надає можливість висловлюватися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обгрунтувати свою позицію в будь-який час, якщо його переконали та назвати більш переконливі аргументи.
Порядок проведення:
•учитель називає тему та пропонує висловити свою думку та пропонує висловити свою думку з
 досліджуваної теми;
•учню потрібно стати біля того плакату, який збігається з його точкою зору;
•учень готується до обгрунтування
 своєї позиції, чому саме її він обрав;
•якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив точку зору, то може перейти до іншого плакату і пояснити причини свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони.
Метод “Навчаючи-вчуся”
Цей метод надає можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям  під час уроку.
 Робота організовується так:
Після того як учитель назвав
 тему уроку, роздав учням картки із завданням, їм потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на кожній картці;
Якщо учням щось незрозуміло, вони отримують
 інформацію вчителя;
Учні готуються до передачі цієї інформації іншим у доступній формі;
   Їм необхідно ознайомити зі
 своєю інформацією інших однокласників та однокласниць. Учень має право говорити тільки з однією  особою. Його завдання полягає в тому, щоб поділитися  своєю інформацією з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію від них;
Тоді, коли всі поділилися та отримали інформацію, учні висловлюють свої думки з приводу виконаного завдання.
Цей метод надає можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям під час уроку.
                               Робота в парах

Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволить  учням  набути   навичок    співпраці , оволодіти умінням висловлюватись та активно слухати.
 Організуйте роботу так ( правила для учнів):
1.Прочитайте надане завдання та інформацію до його виконання.
2.Визначте, хто буде говорити першим.
3.Висловіть свої думки, погляди
 на проблему по черзі.
4.Дійдіть спільної думки.
5.Визначте, хто буде очолювати результати роботи класу та підготуйтеся
.

      Для ефективного спілкування в парах вам необхідно враховувати кілька моментів.
      Зверніть увагу на:
•    сідайте обличчям до того з ким говорите нахиляйтесь вперед, встановіть контакт очима;
•    допомагайте
 партнерові говорити, використовуючи звуки та жести заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова «так-так»;
•    якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію, уточнити
 дещо з того, що вже відомо. Наприклад, «Ти дійсно  маєш на увазі,  що…?», «Чи  правильно  я зрозуміла, що…?»). Під  час висловлювання говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади і пояснюючи свої думки.
     Запам’ятайте чого не треба робит
и  під час активного слухання :                           
•    давати поради;
•    змінювати тему розмови;
•    давати оцінку особі, яка говорить;
•    перебивати;
•    розповідати про власний досвід.
Метод «Акваріум»
Ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії є “акваріум”.
 Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи і запропонував їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає вцентр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти),      утворивши внутрішнє коло.
Учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що      працює
, для виконання завдання необхідно :
•    прочитати  вголос ситуацію;
•    обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;
•    дійти спільного рішення
На цю роботу групі дається 3-5 хв. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами.
 Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:
•    Чи погоджуєтесь ви
 з думкою групи?
•    Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?
•    Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?
     Після цього місце в “акваріумі” займає інша група і обговорює наступн
у ситуацію (проблему).
     Всі групи по черзі мають побувати в “акваріумі”,  і результати роботи кожної з них мають
 бути обговорені у класі.
Читати далі

Як СССР готував до війни гітлерівську Німеччину

Як СССР готував до війни гітлерівську Німеччину

Нацистсько-радянський Пакт про ненапад вже вінець таємної злочинної співпраці диктаторів з метою нового розподілу світу. Радянська сторона намагалася не тільки повернути СРСР до кордонів Російської імперії 1914 року та просунутися до теплих морів але й перетворити світ на комуністичний, залежний від московського центру; нацистська — силою об'єднати німецький етнос, здобути життєвий простір на Сході для надлюдей нової великої Німеччини та провести перерозподіл колоніальної системи. Життєвий простір Гітлер бачив на території слов'янських територій, головним чином — Польщі, України та європейської частини Росії, а Сталін вважав, що Європа, і в першу чергу Німеччина, вагітна революцією і настає час допомоги пологам. Конфлікт був очевидний, але стримувався взаємною залежністю: сировиною з одного боку та сучасними технологіями — з іншого. Світові наддержави: США, Англія, Франція — в очікуванні цього зіткнення намагалися займати сторонню позицію. Неминуче насувалася Друга світова війна
Суперечливі закрути німецько-російського військового співробітництва повертають нас у 1921 р. і ведуть через далекі 30‑і та 40-і роки ХХ ст. Книга легко читається й сприймається. В світі інтриг і обману диктатори — Сталін і Гітлер — неодноразово мали короткострокові вигоди від такої співпраці. Їх ганебний Пакт про ненапад привів до падіння Польщі і Франції. Сталін продовжував підтримувати Гітлера в його війні за світове лідерство. Він навіть намагався приєднатись до вісі Рим-Берлін-Токіо, але запросив велику ціну: протоки Босфор і Дарданелли, поділ Балкан та вихід до Перської затоки. Кінець закономірний. Відбувся передбачуваний але, на погляд Сталіна, передчасний, поворот вже загартованих німецьких армій проти радянської імперії. Гітлер вирішив шукати перемогу над Англією на теренах Радянського Союзу. Він вважав, що впорається у три тижні......


Читати далі

Практичне використання відеоматеріалів на уроках історії


Науковці дійшли висновку, що для успішного психолого-педагогічного впливу важливо, щоб у процесі сприйняття учнів брали участь якнайбільше видів сприйняття. На першому місці за важливістю та ефективністю в умовах використання ТЗН повинні бути комбіновані зорово-слухові види сприйняття, наступними є зорові та, нарешті, слухові.

"Золоте правило дидактики", сформульоване Я. А. Коменськям, стверджує: "...все, що тільки можна давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, те, що підлягає смаку - смаком, доступне дотикові - через дотик. Якщо які-небудь предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями…".
     Ознайомлення учнів з новими відеоматеріалами, робота з персональним комп’ютером, використання інших аудіовізуальних засобів надає можливість вчителю зробити свої уроки більш цікавими, насиченими і продуктивними. Демонстрування відеоматеріалів викликає інтерес учнів, виникає досить стійка мимовільна увага, що обумовлена яскравістю, динамічністю, розмірами та контрастністю зображення, звуковим супроводом тощо. Саме цим пояснюється міцне запам’ятовування учнями окремих, найбільш яскравих, емоційно насичених кадрів. 

     Перед переглядом відео-фрагменту необхідно ставити перед аудиторією певну проблему. При цьому такий перегляд не повинен займати більше 10-15 хвилин заняття, тому що це може призвести до перенапруження зорового та слухового аналізаторів учнів та як наслідок до зниження працездатності в цілому.
     Тому більш доцільним буде використання невеличких відео-фрагментів (до 5-10 хвилин) і зміна навчальної' діяльності на занятті. При цьому доречним буде використання не тільки матеріалів документального кіно, а також відео-фрагментів художніх фільмів. Звичайно до матеріалів з художніх фільмів слід відноситися дуже обережно, але саме вони дозволяють створити під час заняття атмосферу певної епохи.
 Крім того при вивченні історії повсякденності саме використання таких відео-фрагментів дозволяє оздобити заняття оригінальним матеріалом для реконструкції реалій щоденного життя людей у праці, навчанні, на відпочинку.







Читати далі

Про розвиток логічного мислення на уроках історії



Підвищення ефективності освітнього процесу є пріоритетним напрямом розвитку дидактики сучасної середньої школи на Україні. Зростаюча складність освітніх програм та підвищення вимог до школярів визначають необхідність впровадження в учбовий процес нових педагогічних технологій, вдосконалення методики викладання історичних дисциплін.
Сучасна система історичної освіти на Україні зорієнтована на розвиток методів активного навчання. Вона передбачає низку заходів, серед яких найбільш важливими є:
1) перехід від репродуктивної моделі освіти до продуктивної;
2) активний розвиток пізнавальних здібностей, безперервної самоосвіти;
3) самостійне вирішення навчальних завдань.
Актуальна необхідність вдосконалення методів активного навчання обумовлена зростанням об'єму історичної інформації, ускладненням ходу історичних подій, виникненням суперечностей у тлумаченні сучасної історії.
Шкільна програма з історії України та Всесвітньої історії відображає парадигму нової освітньої моделі і ставить до кола першочергових завдань розвиток логічного мислення учнів на базі вивчення історичного матеріалу. Оволодіти такими основними прийомами розумової діяльності як аналіз, синтез, дедукція, індукція, порівняння, аналогія означає перетворити їх на прийоми розумових вмінь учнів.
Мислення, взагалі, це пізнавальний процес, який визначається відображенням дійсності. Елементарною одиницею мислення є думка. Мислення складається з певних операцій
1)      Аналіз – уявне відокремлення предмету або явища
2)      Синтез – поєднання окремих елементів, ознак в одне ціле.  Аналіз і синтез це дві сторони єдиного розумового процесу.
3)      Порівняння – установлення подібностей і відмінностей між предметами та явищами.
4)      Дедукція – рух знання від більш загального до менш загального, приватного.
5)      Індукція – рух знання від окремого до загального.
6)      Аналогія – умовивід в якому  від схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про можливу схожість за іншими ознаками.
Досвід показує, що слідуючі прийоми активізують мисленєву діяльність:
·        Гра в «питання – відповідь » (питання задаються одне одному по ланцюжку). Це перевірка д/з силами самих дітей. Щоб задати питання, потрібно володіти матеріалами, вмінням чітко і зрозуміло формулювати свою думку, відповідати логічно;
·        Самостійне складання перевірочних тестів з вивченої теми;
·        Написання статті для енциклопедії, твору по певній події чи особистості (формулює вміння узагальнювати факти );
·        Використання наданих викладачем слів для складання розповіді;
·        Прийом «чистої дошки» (основні дати і визначення д/з заздалегідь пишуться на дошці, а потім в процесі їх розкриття витираються; клас наочно відчуває продуктивність своєї роботи );
·        «Снігова куля» (приймає участь весь клас, перший учень називає відомий йому термін з поданої теми, другий повторює і говорить свій термін, третій називає вже 3 терміни і т.д. );
·        Як варіант групової праці,  використовується  редагування тексту з помилками (формулює вміння слухати), відновлення ланцюжка подій (один учень починає розповідь, другий продовжує ), аукціон імен (визначити, яка подія зв’язана з історичним діячем ); гра «Брейн-ринг»  як варіант  уроку оцінювання навчальних досягнень учнів.
Безперечно, диференційований підхід теж дає результативність навчання. «Сильних учнів» ще з середньої школи вчаться подавати розгорнуту історичну інформацію, яка міститься в «історичному равлику», наприклад:
галли         Капітолій        Юнона        викуп:
« гуси Рим врятували »
На підсумкових уроках надається завдання  типу «виключи зайве», де використовуються навички знаходження родової назви понять:
Ромул
Гракх           (Спартак – зайве, бо він раб )
Сулла
Спартак
Цезарь
и т.п.
Важливим чинником , який сприяє активному розвитку школярів, є досить високий рівень оволодіння вербальними способами подання інформації. А для цього необхідно навчити дітей  поповнювати свій  словниковий запас, активно використовувати  історичну термінологію, переносити набуті знання в інші галузі наук. Добре зарекомендували себе уроки логіки, на яких діти засвоюють основи логічного мислення, вчаться правильно, відповідно до законів логіки, давати визначення понять, здійснювати різноманітні логічні  розумові операції , порівнювати, узагальнювати, систематизувати поняття, що сприяє не лише формуванню уміння критично мислити, а й осмисленому оперуванню історичними поняттями.
Учні повинні знати три основні правила визначення змісту понять:
1)      Відобразити істотні ознаки (вони відображають природу предмета, відрізняють від інших);
2)      Уникати тавтології (на кшталт: «Репарації – репараційні виплати» );
3)      Визначення повинно бути чітким, виражати суть (приміром, визначення «Хліб – усьому голова» не вказує на суттєві ознаки поняття)
Для закріплення цих навиків учням можна запропонувати кругові схеми Ейлера які дозволяють, згідно із законами логіки, формулювати і порівнювати поняття.























Наприклад:
  1. Тотожність: монарх і цар;
  2. Підпорядкованість: право і конституційне право;
  3. Перехрещення: проступок і злочин;
  4. Субпідрядність: ярлик, індульгенція і грамота;  
  5. Протилежність: республіка і монархія;
  6. Суперечність: вотчина і помістя.  

Читати далі
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...