Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

10 лютого 2012 р.

Про розвиток логічного мислення на уроках історії



Підвищення ефективності освітнього процесу є пріоритетним напрямом розвитку дидактики сучасної середньої школи на Україні. Зростаюча складність освітніх програм та підвищення вимог до школярів визначають необхідність впровадження в учбовий процес нових педагогічних технологій, вдосконалення методики викладання історичних дисциплін.
Сучасна система історичної освіти на Україні зорієнтована на розвиток методів активного навчання. Вона передбачає низку заходів, серед яких найбільш важливими є:
1) перехід від репродуктивної моделі освіти до продуктивної;
2) активний розвиток пізнавальних здібностей, безперервної самоосвіти;
3) самостійне вирішення навчальних завдань.
Актуальна необхідність вдосконалення методів активного навчання обумовлена зростанням об'єму історичної інформації, ускладненням ходу історичних подій, виникненням суперечностей у тлумаченні сучасної історії.
Шкільна програма з історії України та Всесвітньої історії відображає парадигму нової освітньої моделі і ставить до кола першочергових завдань розвиток логічного мислення учнів на базі вивчення історичного матеріалу. Оволодіти такими основними прийомами розумової діяльності як аналіз, синтез, дедукція, індукція, порівняння, аналогія означає перетворити їх на прийоми розумових вмінь учнів.
Мислення, взагалі, це пізнавальний процес, який визначається відображенням дійсності. Елементарною одиницею мислення є думка. Мислення складається з певних операцій
1)      Аналіз – уявне відокремлення предмету або явища
2)      Синтез – поєднання окремих елементів, ознак в одне ціле.  Аналіз і синтез це дві сторони єдиного розумового процесу.
3)      Порівняння – установлення подібностей і відмінностей між предметами та явищами.
4)      Дедукція – рух знання від більш загального до менш загального, приватного.
5)      Індукція – рух знання від окремого до загального.
6)      Аналогія – умовивід в якому  від схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про можливу схожість за іншими ознаками.
Досвід показує, що слідуючі прийоми активізують мисленєву діяльність:
·        Гра в «питання – відповідь » (питання задаються одне одному по ланцюжку). Це перевірка д/з силами самих дітей. Щоб задати питання, потрібно володіти матеріалами, вмінням чітко і зрозуміло формулювати свою думку, відповідати логічно;
·        Самостійне складання перевірочних тестів з вивченої теми;
·        Написання статті для енциклопедії, твору по певній події чи особистості (формулює вміння узагальнювати факти );
·        Використання наданих викладачем слів для складання розповіді;
·        Прийом «чистої дошки» (основні дати і визначення д/з заздалегідь пишуться на дошці, а потім в процесі їх розкриття витираються; клас наочно відчуває продуктивність своєї роботи );
·        «Снігова куля» (приймає участь весь клас, перший учень називає відомий йому термін з поданої теми, другий повторює і говорить свій термін, третій називає вже 3 терміни і т.д. );
·        Як варіант групової праці,  використовується  редагування тексту з помилками (формулює вміння слухати), відновлення ланцюжка подій (один учень починає розповідь, другий продовжує ), аукціон імен (визначити, яка подія зв’язана з історичним діячем ); гра «Брейн-ринг»  як варіант  уроку оцінювання навчальних досягнень учнів.
Безперечно, диференційований підхід теж дає результативність навчання. «Сильних учнів» ще з середньої школи вчаться подавати розгорнуту історичну інформацію, яка міститься в «історичному равлику», наприклад:
галли         Капітолій        Юнона        викуп:
« гуси Рим врятували »
На підсумкових уроках надається завдання  типу «виключи зайве», де використовуються навички знаходження родової назви понять:
Ромул
Гракх           (Спартак – зайве, бо він раб )
Сулла
Спартак
Цезарь
и т.п.
Важливим чинником , який сприяє активному розвитку школярів, є досить високий рівень оволодіння вербальними способами подання інформації. А для цього необхідно навчити дітей  поповнювати свій  словниковий запас, активно використовувати  історичну термінологію, переносити набуті знання в інші галузі наук. Добре зарекомендували себе уроки логіки, на яких діти засвоюють основи логічного мислення, вчаться правильно, відповідно до законів логіки, давати визначення понять, здійснювати різноманітні логічні  розумові операції , порівнювати, узагальнювати, систематизувати поняття, що сприяє не лише формуванню уміння критично мислити, а й осмисленому оперуванню історичними поняттями.
Учні повинні знати три основні правила визначення змісту понять:
1)      Відобразити істотні ознаки (вони відображають природу предмета, відрізняють від інших);
2)      Уникати тавтології (на кшталт: «Репарації – репараційні виплати» );
3)      Визначення повинно бути чітким, виражати суть (приміром, визначення «Хліб – усьому голова» не вказує на суттєві ознаки поняття)
Для закріплення цих навиків учням можна запропонувати кругові схеми Ейлера які дозволяють, згідно із законами логіки, формулювати і порівнювати поняття.























Наприклад:
  1. Тотожність: монарх і цар;
  2. Підпорядкованість: право і конституційне право;
  3. Перехрещення: проступок і злочин;
  4. Субпідрядність: ярлик, індульгенція і грамота;  
  5. Протилежність: республіка і монархія;
  6. Суперечність: вотчина і помістя.  

5 коментарів:

  1. Прочитав. Варто відредагувати текст, бо на самому цікавому місці (про розвиток саме логічного мислення) текст губиться й виходить за межі статті.

    ВідповістиВидалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...