Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

19 квітня 2012 р.

До уваги учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів, вчителів історії!


Всеукраїнська Асоціація викладачів історії «Нова Доба» за підтримки фонду «Пам'ять, Минуле та Майбутнє»  запрошує вас взяти участь у молодіжній дискусії на тему:
 «Права людини - уроки історії ХХ століття»

Перший етап -  підготовка есе на одне із запитань – до 15 травня 2012 року
 Другий етап – участь в одному із трьох Круглих столів у м.Києві  восени 2012 року

Перелік питань для першого етапу Дискусії:
1.    Війни ХХ сторіччя та проблема прав людини: чи є можливим співставлення цих явищ?
2.    Існування багатьох авторитарних тоталітарних режимів в ХХ ст.. відбувалось за певної суспільної підтримки. Чи можна це назвати  історичною закономірністю чи випадковістю?
3.    Тоталітаризм як політичний режим в історії:  чи була територія людської свободи при повному політичному  контролі?
4.    Права людини і права народів на самовизначення. Як ви розумієте цей симбіоз?  Чи існували точки дотику  і розходження співіснування цих суспільних явищ у складні періоди історії?
5.    Ідеологія націоналізму та права людини. Чи можуть ці поняття гармонійно поєднуватись?
6.    Що на вашу думку означає вислів “війна все спише ” з позиції дотримання прав людини?
7.    Чи потрібні суспільству історичні герої ? Які герої об’єднують та роз’єднують сучасне українське суспільство?
8.    “Єдине, що потрібно для тріумфу зла – це те, щоб добрі люди нічого не робили” (Е. Берк).  Чи підтверджує історія цей вислів? Проілюструйте прикладами.
9.    Чому історична пам'ять особливо про Другу світову війну розділяє українське суспільство? Які шляхи національного примирення ви можете запропонувати?
10.    Взаємне прощення та історичне примирення: чи цей шлях веде до звільнення від упереджень трагічного минулого?
11.    Хто і про кого дбав у радянському суспільстві? Від кого у Радянському Союзі виходила ініціатива захисту Прав людини - від держави чи громадянина?
12.    Радянське суспільство і правозахисний рух дисидентів. Чи розуміли одні других?  Якою була мотивація дій дисидентів? Яким чином дисидентський рух змінив суспільне ставлення до проблем захисту прав людини у тоталітарному суспільстві?
13.    “Хто контролює минуле, той контролює майбутнє. Хто контролює сучасне, той контролює минуле». Чи погоджуєтеся ви з думкою Д.Оруела?
14.    Що впливає більше: минуле на перебіг сучасного чи сучасне на розуміння минулого?

Куди надсилати?

Матеріали вашого есе просимо надсилати лише в електронному варіанті на адресу  dsc@novadoba.org.ua

Матеріали учасників будуть розміщені на інтернет сторінці Асоціації Нова Доба. Організатори залишають за собою право  скорочувати  обсяг надісланих есе.
Читати далі

18 квітня 2012 р.

Психологічні передумови встановлення тоталітарного режиму

Повний текст статті Десятова Д.Л. подається в журналі Історія в школі. - 2012. - № 3. - С.34-36. 
       На початку ХХI-го століття багато політиків та науковців заговорили про загрозу відродження такого політичного ладу як тоталітаризм. Майже в кожній державі існують екстремістські організації, які ведуть пропаганду серед населення тоталітарних ідей. В зв’язку з цим, як ніколи, стає актуальним вивчення в навчальному курсі історії тем, пов’язаних з виникненням та встановленням тоталітарних режимів в окремих державах світу. 
     В цілому, можна зазначити, що в шкільних підручниках з історії репрезентується тільки один із можливих підходів для пояснення причин виникнення тоталітаризму - соціально-політичний. Такий виклад є занадто спрощеним і не дає можливості учням зрозуміти багатогранність такого історичного феномену як тоталітаризм. Зважаючи на сучасні дослідження цієї теми в історичній науці, при вивченні питань, пов’язаних з виникненням тоталітаризму, увагу учнів варто зосередити навколо обговорення наступних проблем: 1. Що сприяло виникненню тоталітаризму в одних країнах і чому його уникнули в інших країнах? 2. Чи є у виникненні тоталітаризму певні закономірності? 3. Де необхідно шукати коріння тоталітаризму: в економіці, в ідеології чи в самій свідомості людей? 
      Вивчення теми тоталітаризму на уроках історії залишиться фрагментарним, якщо загальну картину виникнення тоталітарної системи не доповнити передумовами, що коріняться в свідомості людини XX-го сторіччя. Зокрема визнання того, що тоталітаризм спирається на певний тип свідомості і психологію "масової людини", знайшло відображення в соціально-психологічному трактуванні причин тоталітаризму. Так, Е. Фромм зробив спробу пояснити конформізм і слухняність особистості при тоталітаризмі не тільки зовнішнім тиском з боку лідерів, а певними універсальними якостями несвідомого у психіці людини, які можуть проявити себе при певних умовах. Кризи і війни першої третини XX-го ст. спричинили у цілих групах населення відчуття втрати і страху за свою безпеку, що знайшло вихід у специфічному психологічному феномені, який отримав назву - "втеча від свободи". Іншими словами, ця втеча від відповідальності, яка супроводжувалася пошуком вождів, здатних відновити гарантії особистої безпеки, порядок і знищені соціальні зв’язки. Це дозволяє подивитися на тоталітарну диктатуру в іншій площині: особлива духовна сутність цього режиму формується не тільки як результат маніпулювання свідомістю народу, але й на основі психічних імпульсів, що йдуть від мас до вождів. Страх перед хаосом і анархією, розпадом традиційних зв’язків, які спостерігаються в період гострих криз і революційних перетворень, лежить в основі мотивації пошуку вождів, здатних «залізною рукою» відновити суспільну стабільність [4]. 
 Культ вождів, який має місце при тоталітаризмі, також може бути пояснений психологією атомізованої маси. Маса не просто хоче підпорядковуватися сильному лідеру, але вона підносить цих лідерів. Через подібний ірраціональний зв’язок з вождями маса відчуває себе головним суб’єктом історії. Х. Арендт звернула увагу на таке явище, як повна ідентифікація мас з лідерами. Як відзначила дослідниця, причина любові мас до тоталітарних вождів полягає в тому, що біографії останніх втілили в себе біографію мас тієї епохи: невдачі у професійному і соціальному житті, нещастя в особистому житті тощо. Тому велич вождів сприймалася масами як власне піднесення. Звичайно, поява культу вождів має й іншу причину. Міф про вождів-героїв активно втілюється у свідомість народу всіма засобами пропаганди [5]. 
Німецько-американський дослідник Б. Беттельгейм, який власними очима спостерігав становлення тоталітарної системи в Німеччині, визначив, що тоталітаризм має певну психологічну привабливість для людини, що змушена існувати в тоталітарній системі. Ця психологічна привабливість тоталітаризму визначається тим, що для збереження своєї особистості та самостійності в умовах системи, індивід мусить подолати внутрішній конфлікт між своїми особистісними переконаннями та вимогами тоталітарної держави до нього. Б. Беттельгей глибоко аналізує механізм виникнення внутрішнього конфлікту людини-супротивника системи, що інколи призводило і до розколу його родини. Розглядаючи процес насадження нацизму серед німців, Б. Беттельгейм зазначає, що людина в опозиції до системи не знаходила позбавлення внутрішніх страждань навіть у родинному колі. У гітлерівських організаціях особливо сприятливими до навіювання виявлялись діти, які ставали перед складним вибором: бути вірним батькам чи виконувати свій обов’язок перед державою. Такий конфлікт катував дитину, і вона захищалась – ненавидячи всіх, хто примусив її опинитися в ситуації психологічного конфлікту. У подібних умовах, рано чи пізно, отримували друге життя всі застарілі, приховані сімейні конфлікти, які самі по собі не були пов’язані з політикою. Подолання внутрішнього конфлікту ставало можливим в одному випадку за умови активного спротиву та неминучої загибелі, в альтернативному варіанті за умови примирення з системою й відновлення, хай навіть ілюзорного, внутрішньої цілісності [6].
Важливу цінність для розуміння природи тоталітарного режиму дали результати чисельних соціально-психологічних експериментів, що були проведені в другій половині XX ст., й поява яких була зумовлена намаганням дослідників визначити психологічну природу тоталітарної системи. Так, наприклад, в експериментах Соломона Аша студентам пропонували взяти участь в перевірці зору. В дійсності всі учасники, крім одного, виконували наперед визначену роль. Мета дослідження полягала в тому, щоб визначити, якою буде реакція цього одного студента на поведінку більшості групи. В задачу групи входило оголошення вголос думки, про те, що одна із ліній, яку їм демонстрували, є довшою за еталону. Всі студенти давали одну і ту ж саму, явно неправильну відповідь. За даними, отриманими в ході цих експериментів, 75 % студентів погоджувалися з хибною думкою більшості. Ті ж 25 % студентів, які мали мужність висловити незгоду з думкою більшості, відчували явний психологічний дискомфорт в подібній ситуації. Експеримент продемонстрував схильність більшості людей до конформістської поведінки.  
Отже, вивчаючи історію тоталітаризму на уроках історії, велику увагу слід приділяти не тільки соціально-політичним передумовам виникнення цього явища, але й розглядати тоталітаризм як унікальний феномен, коріння якого бере свій початок не лише в політиці та економіці, але й в культурі та психології людини 20 ст.

 Література
1.     Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Всесвітня історія. 10-11 класи // Історія в школах України. – 2011. – № 1. – С.2–20.
2.     Полянський П.Б. Всесвітня історія. 1914-1939: Підруч. Для 10-го кл. загальноосвіт. Навч. Закл. – К.: Генеза, 2002. – 288с.
3.     Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – 272с.
4.     Э. Фромм. Бегство от свободы. Пер. с англ. А. Лактионова. М.: АСТ: АСТ Москва, 2009. 288 с.
5.     Х. Арентдт. Банальность зла. Эйхман в Иерусалиме. – М.: Европа, 2008. – 424с.
6.     Б. Беттельгейм. О психологической привлекательности тоталитаризма // Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/223587/


Читати далі
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...