Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

31 жовтня 2012 р.

Вітаю Геннадія в нашому дружному колі.

Вітаю Геннадія в нашому дружному колі. Хочу почути коментарі з приводу наступної думки. Ми є свідками того, як мало "верхи" рахуються з точкою зору вчительського загалу. Це стосується і змісту історичної освіти(для прикладу - програма 2013 року, авторів якої до сьогодні не знаємо і кому "спасибі" сказати теж) і багато іншого. Чи не на часі створення регіонального обєднання вчителів-суспільствознавців із правами юридичної особи? Може  тоді нас хоча би слухали, якщо не прислухалися?

12 коментарів:

  1. Треба починати ) Невідповідні можливостям учнів стандарти - невідповідна програма - невідповідні підручники. Заручники учні та вчителі ((

    ВідповістиВидалити
  2. До речі, я знаю одного із авторів нової програми з історії. Ви знаєте на що скаржилася ця людина? На те, що їй не вдалося знайти серед своїх колег і знайомих бажаючих, які б погодилися попередньо переглянути "чорновий" варіант програми й запропонувати свої пропозиції до покращення змісту. Але великою мірою Віктор Анатолійович (а саме він приховується під псевдонімом "WWW", пишу це для Геннадія Вікторовича, щоб він знав про кого йде мова) правий. Публічного обговорення, як такого не було. З іншого боку, навіть, якщо б ми з Вами висловили свої пропозиції, ще не факт, що вони були б враховані. Наприклад, я запропонував розробити державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів на основі єдиної класифікації. В тому варіанті, в якому вони існують вони більше прив'язані до змісту, а потрібно було, на мою думку, чіткіше прив'язати їх до структури предметної історичної компетентності.
    І ще один факт. Ми розпочинаємо скаржитися на "схоластичність" програмних документів. А хто їх взагалі читає? Наприклад, сьогодні коли я задав питання молодим педагогам, чий педагогічний стаж в середньому складає 1 рік питання:"Хто із них переглядав нову редакцію Державного стандарту?" , склалося відчуття, що вони взагалі не зрозуміли про який документ йде мова. Але в цілому враження від молоді склалося дуже позитивне.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дмитро, як на мене, то головна проблема в неможливості створити ситуацію успіху для учня: підручники складні, переобтяжені різними фактами та ідеями, не відповідають віковим властивостям дітей. Учням не цікаво не те, щоб вивчити, читати історію. Якщо просто переказувати зміст підручника, буде зайнято 30 хвилин. А коли проводити закріплення, коли опитування?

      Ваша ідея в основу стандартів та програм покладати структуру предметних компетенцій може допомогти вирішити цю проблему. Але тоді потрібно буде відмовитися від хронологічної побудови курсу, замінити її проблемною побудовою.

      І останнє, коли учителі не переглядають державні стандарти, то це говорить лише про одне - ці стандарти не мають ніякої користі для учителя-практика, вони кабінетні, абстрактні. Зараз - це так.

      Видалити
  3. Пане Геннадію, дозвольте з Вами в деяких речах не погодитися. Під Вашими зауваженнями й висновками стосовно якості, характеру й змісту підручників, програм й державних стандартів готовий підписатися хоч зараз. Але, чи не перекладаємо ми частину особистої відповідальності, за те, що відбувається на уроці на всі названі вище речі? Не думаю, що колись в наших руках опиняться підручники й програми, які нас повністю будуть задовольняти. Також не думаю, що Ви, як талановитий педагог, переказуєте зміст підручника чи вимагаєте робити це від своїх дітей. Скоріше за все, Ви дуже критично ставитеся до такої вимоги, як "виконувати програму". Наважусть на одне дуже радикальну й дискусійну, звичайно, думку, суть якої полягає в тому, що дуже небезпечно повністю виконувати програму. Ми, як історики, знаємо до чого приводить виконання різноманітних програм.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дмитро, та я взагалі роблю на уроці те, що вважаю за потрібне і відповідальність не перекладаю ні на кого ))) Виконання програми мене взагалі вже давно мало цікавить. На мене єдиним моральним тягарем лежить а) підготовка дітей до ЗНО та б) навчити учнів використовувати історію для пояснення сучасності. І я, мабуть недолуге сформулював свою думку. Спробую інакше, на прикладі. Візьмемо підручник Реєнта та Малій для 9 класу. §7. Я до цих пір так і не одержав зрозумілої відповіді у колег про що п.1 цього параграфу. Більше того, я вважаю шкідливим для учнів його читати. Якість його така, що окрім ненависті до історії він нічого не викликає. Моя думка проста. В наших умовах, чим менше, тим краще. Якщо не можете зробити якісний підручник, то зробіть його КОРОТЕНЬКИМ, решту часу я знайду чим зайняти учнів. Але для цього потрібна коротенька програма, а для цього - коротенький стандарт, на одну сторіночку, не більше. Ось що потрібно мені як учителю, який полюбляє працювати з учнями, ніколи не писав і не збирається писати підручники (бо не вмію). Підручник ПОТРІБЕН, але має НЕ ЗАВАЖАТИ – це мінімальна вимога))) Дмитро, з повагою до Вас)

      Видалити
  4. Доброго вечора, шановні панове - історики! Дозвольте теж висловити свою думку з приводу вище зазначених проблем. Одразу хочу зауважити, що поки зверху не почнуть розуміти народ і його потреби (а особливо,якщо брати освітній простір, це стосується молоді), ми будемо заручниками цієї системи. Чого нам тільки не пропонували в різний час. Ми все сприймаємо, щось беремо, а щось викидаємо як непотрібне.
    Погодьтесь, якщо вчитель історії має таку "важливу річ" як критичне мислення і може собі дозволити десь відійти від програми (трошки, звісно), то результати можуть виявитися набагато кращими. Інша річ, чи може вчитель собі це дозволити. (Пригадала сьогоднішнє заняття про психологогічні передумови становлення тоталітарних режимів).
    Державний стандарт на те і державний стандарт, щоб бути декларативним, як Сталінська конституція (вибачаюсь за такі порівняння). Кожен урок -це, на мій погляд, суб'єктивне явище в системі. А особливо урок історії, де є місце особистісному сприйняттю, аналізу та інтерпретації. Перед тим, як розпочати профес формування тих чи інших компетенцій учнів, ми - вчителі маємо мати свою чітку позицію що до проблеми, яку ставимо перед ними.
    Цільком погоджуюсь з паном Геннадієм в тому, що підручники з історії на сьогодні не є гарним інструментом вчителя і учня. Переобтяжені інформацією, не мають гарного методичного забезпечення і таке інше.В такому випадку допомогти може тільки майстерність вчителя. І перш за все, ця майстерність повинна виявлятись в тому, щоб навчити дітей вчитися. Ось в чому наш козир! Історія дозволяє нам формувати компетенції в дуже широкому обсязі!
    Скористаємося ми цим чи ні - це залежить тільки від нас! І ніякий державний стандарт не зможуть завадити в тому, щоб привнести в свою освітню діяльність інновації, власні системи і власне світосприйняття.

    Головне, не боятися внутрішньої локальної революції:)
    Адже завжди є вибір!

    ВідповістиВидалити
  5. Цікава думка:

    Мы ожидаем инструкций, обучения, проводников, учителей, а когда нам говорят, что никто из них нам не нужен, мы не верим этому. Мы становимся нервными, затем теряем веру и под конец сердимся и разочаровываемся.
    Реальная же помощь, которая нам действительно нужна, заключается не в методах, а в правильном указании. Если кто-нибудь заставит нас осознать, что необходимо освободиться от пут, – это и есть реальная помощь.

    © К. Кастанеда "Сила безмолвия"

    ВідповістиВидалити
  6. Стародавня Східна філософія про сучасний державний стандарт, програми і підручники:

    На старом рождается новое... Нельзя жить чужими мыслями, нельзя говорить чужими словами, нельзя делать чужими руками.
    Можно лишь взять общую идею, осмыслить и выполнить так, как можешь только ты.

    © Лан-Па

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анна Богданівна, вважаю, що Ви чудово закінчили нашу дискусію!

      Видалити
  7. Колеги, було дуже цікаво спостерігати Вашу дискусію. Більше того, хотілося втрутитися, але вирішив не заважати. Все це добре, але як бути із пропозицією щодо об'єднання? Серед нас є вправні правознавці, які дану справу можуть підготувати юридично. Можна до громади запросити і представників вищої школи. То як?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Вікторе Анатолійовичу! Не пишіть коментарі, як анонім, оскільки вони не з'являються на блозі автоматично. Крім того, добре, що я знаю, що це Ви пишете, бо мені відомо кому належить ця ідея. А як іншим?
      Стосовно Вашої ідеї. Над цим потрібно дуже гарно подумати. У нас більше двох десятків різноманітних громадських організацій створених вчительством. Перегляньте, наприклад, Facebook. Давайте також разом пригадаємо історію "Нової Доби". Думаю, що Ви самі добре знаєте, якою є доля всіх цих організацій. Отже, давайте спробуємо відповісти на головні питання: "Хто? Навіщо?"

      Видалити
    2. До речі, як Ваша поїздка? Які враження?

      Видалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...