Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

2 грудня 2012 р.

Про використання політичних карикатур на уроках історії

Якби Сталін був диктатором сьогодні... 
Політична карикатура стала обов'язковим елементом сьогоднішнього підручника історії. Ми вже маємо не тільки "класичні" карикатури, які на сторінках підручників ілюструють ставлення до знакових історичних подій сучасників, але й сталу методику організації роботи учнів з цим видом наочності. Кожен вчитель історії, який хоч раз організовував роботу учнів з політичною карикатурою на своєму уроці, міг переконатися в тому, що цей засіб наочності дозволяє ефективно й цілеспрямовано розвивати в школярів  історичне й критичне мислення. 
Але більшість політичних карикатур, які попадають в поле зору школярів на сторінках підручників, датуються найпізніше - 70-ми - 80-ми роками минулого століття. 
Паркова лава в Києві
Питання ж полягає в наступному: "Чи має право вчитель історії, при вивченні тем пов'язаних із сьогоденням, використовувати на своїх уроках політичні карикатури сучасних художників?" Думаю, що так. Головне, щоб пошук подібного матеріалу здійснювали самі учні, адже для них це буде цікавим дослідницьким  завданням. Завдання же вчителя під час організації роботи учнів з подібним матеріалом, полягає в тому, щоб підвести учнів до розуміння, що будь-яка політична карикатура - це суб'єктивна інтерпретація й оцінка історичних реалій, погоджуватися чи не погоджуватися з якою вирішує сама людина.  
Крім того, використання карикатур художників з інших країн (текст, як правило, пишуть англійською мовою) - один із варіантів проведення інтегрованого уроку з історії та англійської мови. Мені самому було дуже цікаво й корисно, адже я вивчав французьку мову, перекладати фрази іміджмейкерів, що оточують Сталіна та відкривати смисл карикатури "Якби Сталін був диктатором сьогодні..." 
Використанні мною карикатури в цьому пості належать американському художнику Девіду Горсі (David Ноrsey), який веде одну із колонок "Los Angeles Times" http://www.latimes.com. Більшість його карикатур, звичайно ж, стосується проблем, що хвилюють американське суспільство. Але вітчизняним читачам "Українського тижня" чи ж електронного видання "KyivPost", він відомий своїми карикатурами на "українську тему". Якщо ж ви маєте намір використати роботи цього художника на своїх уроках, наприклад, при вивченні теми "США і Канада", я б порадив звантажувати карикатури саме зі сторінок "Los Angeles Times", оскільки кожна карикатура прив'язана до статті на окрему "болючу" тему. І якщо ви знаєте англійську, це допоможе вам глибше зрозуміти смисл карикатури й ви будете мати ще одну причину, щоб організувати інтегрований урок з історії та англійської мови.  

2 коментарі:

  1. Дмитре Леонідовичу, а може не будемо ризикувати? Чи тотого варте?

    ВідповістиВидалити
  2. А чим ми власне ризикуємо, Вікторе Анатолійовичу? І в чому можуть звинуватити вчителя при використанні подібних карикатур на уроці історії? Ми чомусь схильні дотримуватися дивної логіки суть якої в тому, що аналізувати на уроці карикатури "сталінської", "хрущовської", "брєжнєвської" епох - це добре, а часів незалежності - "не зовсім". Чому? Що кримінального в тому, щоб вивчати новітню історію США за сьогоднішніми карикатурами американських художників? Але думка й застереження Ваше мені зрозуміле. Скоріше за все, Ви маєте на увазі, що використання політичних карикатур на "гарячі" українські теми мусить мати певні обмеження й не виглядати, як демонстрація політичних поглядів й уподобань вчителя. Але в пості я вже відзначив, що пошук й аналіз знайдених матеріалів повинні здійснювати самі учні, вчитель же повинен керувати цим процесом. Як ми можемо формувати "активну громадянську позицію учнів" встановлюючи певні обмеження? Я не знаю іншого шляху, крім "включення" учнів до суспільно-політичного життя.А Ви?

    ВідповістиВидалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...