Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

13 січня 2013 р.

Організація самооцінювальної діяльності учнів на уроці історії

   Чи оцінювали Ви колеги такі вміння своїх учнів, як: вміння ризикувати в творчості, креативність, вміння аргументувати свою позицію, вміння робити висновки із аналізу даних, вміння робити припущення тощо? Я навів всього-на-всього декілька прикладів форм оцінювання різноманітних вмінь учнів, які, як правило, залишаються поза нашою увагою, або ж оцінити які доволі складно, адже у нас під рукою часто не має відповідних інструментів. Насправді такі інструменти є. Знайти їх згруповані у відповідні розділи за такими назвами, як "Виконання експерименту", "Усний виступ", "Переконуючі презентації", "Презентації", "Демонстрація вмінь", "Співпраця в команді", "Спілкування", "Рефлексія", "Мислення", "Творчість", "Критичне мислення", "Вирішення проблем" можна знайти у розділі "Оцінювання проектів" на сайті корпорації Intel за адресою: http://educate.intel.com/ua/assessingprojects Перейшовши за посиланням ви потрапите на сайт, де потрібно буде знайти в правій колонці "Робоче місце". Після реєстрації ви потрапляєте до бібліотеки форм оцінювання різноманітних вмінь учнів. Кожну форму можна не тільки завантажити, але й відредагувати за допомогою персональної бібліотеки. Для цього потрібні вам форми ви переміщаєте до своєї персональної бібліотеки, де й редагуєте у відповідності до ваших намірів й завдань. 
   Особливу увагу можу порадити звернути на форми оціювання вмінь учнів зібрані у розділі "Мислення", адже в цьому розділі можна знайти форми, які просто необхідно використовувати  в процесі навчання історії, як то "Оцінювання вміння щодо побудови причинно-наслідкових зв'язків".  
  Переглядаючи наявні в бібліотеці різноманітні форми оцінювання, приходиш до висновку, що у вітчизняній практиці навчання мало уваги приділяється організації самооцінювальної діяльності учнів й стимулюванню саморефлексії учнів. Значна кількість форм призначена саме для самооцінювання учнями своїх вмінь. Отже, якщо в західній методиці навчання останнім часом досить жваво обговорюється проблема "формуючого оцінювання" й повсякчас оперують категорією "навичок XXI-го століття", ми ж з вами, все ще продовжуємо мислити у форматі компетентнісної парадигми навчання й оцінювання знань й вмінь учнів.  
 І якщо вже ми розпочали розмову про розвиток вмінь й навичок самооцінювальної діяльності учнів, потрібно зауважити, що  це  відбувається за умов, якщо:

· До кожної конкретної навчальної ситуації критерії оцінювання навчальної діяльності розробляються учнями спільно з вчителем;
· Постійно створюється необхідна психологічна атмосфера довіри і взаєморозуміння;
·  Існує прозора процедура вироблення і застосування критеріїв оцінювання;
·  Створюється підґрунтя для вироблення учнями власної програми оцінювання майбутньої навчальної діяльності з врахуванням отриманих попередніх результатів.
Нижче, пропоную ознайомитися з достатньо ефективними методами розвитку вмінь та навичок самооцінювання.
Щоб забезпечити прозорість вироблення і застосування критеріїв оцінювання, вчитель може використати метод «Угода». Як правило, вчитель не вважає за потрібне звітувати кожному учневі, за якими саме критеріями оцінюється його робота. Щоб ліквідувати один із основних недоліків в оцінюванні діяльності учнів, вчитель може запропонувати спільними зусиллями виробити відповідні критерії оцінювання майбутньої навчальної діяльності, чи форми представлення її результатів. Вироблені таким чином критерії записуються на дошці, а в кінці уроку стають основою для оцінювання роботи учнів на навчальному занятті.
Метод «Мішень» дозволяє учням оцінити різні аспекти своєї діяльності та врахувати думку всіх учасників навчального процесу. Учні в зошитах малюють мішень. Три частини мішені заповнює учень (в кожній частині мішені фіксується окремий аспект навчальної діяльності на уроці), в четвертій частині оцінку виставляє вчитель. Аспектами навчальної діяльності, що буде оцінюватися учнями, може бути їх участь в дискусії, робота в групі, виконане домашнє завдання тощо. В кінці уроку вчитель просить учнів заповнити мішень. Вчитель ставить оцінку в своєму секторі, аргументуючи своє рішення. Якщо оцінки вчителя та учня співпадають, оцінка виставляється в журнал. В разі розходження думок розпочинається процес погодження. Одна і та ж сама мішень може бути використана декілька разів. Аспекти самооцінювання учнями навчальної діяльності можуть бути різними і залежатимуть від змісту уроку.
Якщо вчителя цікавить, як оцінюють учні власний рівень розвитку цілого комплексу вмінь, то він може скласти відповідний опитувальний лист самооцінювання. Наприклад, такий опитувальний лист, що стосується розвитку вмінь критичного мислення, і який будуть заповнювати учні, орієнтовно матиме такий зміст:

Вміння
Потребує покращення
Задовільно
Відмінно
Вміння виділити головне



Вміння відокремити факти від суб’єктивної думки



Вміння визначити інформацію, що має відношення до теми



Вміння сформулювати проблему



Вміння бачити необ’єктивність судження



Вміння поставити запитання



Вміння відокремити правдиву інформацію від неправдивої



Вміння перевірити висновки на практиці



Вміння передбачити наслідки



Вміння виявити причинно-наслідкові зв’язки



Індивідуальну форму для самооцінювання варто запропонувати заповнити учням, коли їх безпосередня діяльність не може спостерігатися вчителем, наприклад, під час виконання учнями навчального проекту в позаурочний час.
В основі керування будь-якою педагогічною системою повинен лежати принцип зворотного зв’язку. Без поточного контролю за ходом процесу навчання неможливо виявити типові недоліки, труднощі в діяльності учнів, попередити накопичення прогалин у знаннях, закріплення помилкових алгоритмів діяльності, визначити успішність навчання. Порушення або відсутність зворотного зв’язку робить систему некерованою чи слабо керованою. Сам принцип зворотного зв’язку повинен базуватися на самооцінювальній діяльності учнів. 
Наведу для прикладу декілька методів, що дадуть вчителю можливість отримати від учнів інформацію як про ефективність застосованої форми навчальної діяльності, так і організувати роботу учнів по осмисленню змісту навчальної діяльності. Для використання методу «Зіркове небо» вчителю потрібно виготувати макет неба (для цього підійде будь-який великий лист паперу) і вирізати зірки. Це можна доручити зробити й учням, що буде кращим варіантом. Зірки великого діаметру - теми навчальних занять. Вони прикріплюються вчителем в кінці заняття. Зірочки маленького діаметру та різного кольору - аспекти навчальної діяльності учнів на окремому занятті. В кінці уроку вчитель пропонує учням оцінити власну навчальну діяльність. Кожен учень прикріплює свої зірочки навколо «зірки-теми», коментуючи результати власної діяльності. Чим ближче учень прикріплює свої зірочки до великої зірки, тим ефективнішою був той чи інший аспект навчальної діяльності учнів на уроці. «Зіркове небо» - корисна візуальна форма, що дозволяє як вчителю, так і учням оцінити ефективність вивчення тематичного блоку в цілому.
Одним з методів зворотного зв’язку, що дозволяє вчителю отримати інформацію про ефективність застосованих на уроці форм і методів навчання, а учням  оцінити власний досвід вивченого на глибинному рівні матеріалу, може стати письмове есе в якому учні у вільному  стилі записують свої думки. Це можуть бути думки про хід якоїсь навчальної вправи, найбільш ефективні прийоми, використані вчителем на уроці, нові важливі думки чи питання, які йшли врозріз із особистими переконаннями учнів.
Для проведення загальної дискусії з оцінювання заняття педагог може запропонувати спочатку відмітити позитивні сторони заняття, а потім обговорити ті моменти, які можна було б змінити. Усний варіант цієї методики відомий під назвою «Дельта-плюс».
Вчитель може запропонувати учням оцінити тільки окремий аспект навчального заняття використавши метод «Графік». Визначивши аспект навчального заняття, що підлягатиме самооцінюванню, педагог пропонує учням поставити відповідну відмітку на графіку. Отримана таким чином крива дає змогу побачити навчальну ситуацію в цілому.
    Інколи учню з психологічних причин важко критикувати вчителя за ті чи інші дії. В цьому випадку, щоб отримати повний зворотній зв'язок з учнями, вчитель може створити спеціальну скриньку для письмового обміну думками. Скринька може мати назву «Побажання вчителю». З власного досвіду одразу зауважимо, щоб заспокоїти колег, що більшість побажань матимуть форму компліментів, а ті із критичних зауважень, що знайде вчитель в цій скриньці, допоможуть майбутні уроки зробити більш досконалими.
  Цікавою формою самооцінювання досягнень учнів є складання портфоліо. Термін портфоліо прийшов у педагогіку з політики і бізнесу, де вже давно використовується. Складання портфоліо - це розробка індивідуальної накопичувальної оцінки, індивідуального портфеля навчальних досягнень. Цей метод може бути використаний при самооцінюванні досягнень учнів як з певної навчальної теми, так і окремого навчального курсу. Звідси портфоліо - це індивідуальна папка учня, у якій фіксуються, накопичуються й оцінюються індивідуальні навчальні досягнення за визначений період часу. Складання портфоліо учнем орієнтоване саме на процес самооцінювання, оскільки дозволяє продемонструвати учню свої зусилля, прогрес і досягнення. Вчителю портфоліо, складене учнем, дозволяє проводити об’єктивний моніторинг знань, навичок і відстежувати ставлення учня до навчального предмета. Незалежно від своєї структури, зміст портфоліо повинен дати можливість показати дитині все, на що вона здатна. Найкращий варіант сьогодні - це електронне портфоліо, яке може вигляд, як блогу, так і папки з електронними варіантами документів. 
   Склад портфоліо залежить від конкретних цілей навчання. Після визначення мети і навчальних завдань учень повинен приступити до збору свідчень своїх досягнень і прогресу в навчанні протягом теми, якщо мова йде  про портфоліо теми. Кожний елемент портфоліо повинен датуватися, щоб можна було простежити динаміку навчальних досягнень. Крім письмових робіт, описів навчальних проектів, результатів історичних міні-досліджень, рефератів, повідомлень обов’язковим елементом повинен бути самоаналіз представлених матеріалів. В портфоліо окремий розділ варто відвести для відгуків та рекомендацій однокласників та вчителя.
Замість висновку хотілось би зауважити, що поряд з урізноманітненням форм і методів навчання потрібно використовувати і нові форми оцінювання навчальних досягнень учнів. І однією із таких форм повинна стати самооцінювальна діяльність учнів, яку потрібно використовувати на кожному уроці адже справжня мотивація учнів ґрунтується на властивій дітям природній потребі саморозвитку, прагненні до самовираження, самоствердження і самовизначення.

4 коментарі:

  1. Шаптала І.Р.13 січня 2013 р. о 22:59

    Вітаю! Повністю погоджуюся із такою системою оцінювання, давно користуюся схожими методами. Використовую особливі "Залікові книжки"з різними графами.Хочу наголосити на тому, що це потрібно, насамперед, талановитим та обдарованим, небайдужим учням, оскільки, не таємниця, що їх самооцінка буває інколи заниженою. Їх треба підтримати.

    ВідповістиВидалити
  2. Статья дуже повчальна, обов'язково використаю на уроках оцінювання навчальної діяльності розроблене вчителем спільно з учнями.

    ВідповістиВидалити
  3. Цікава стаття. ЇЇ зміст нагадав мені про ще один метод мотивувати учнів до пізнання. В своїй роботі я використовую щось на зразок залікових листів, які буду удосконалювати.

    ВідповістиВидалити
  4. я ніколи не використовувала подібні методи самооцінювання на заняттях, хочу спробувати, хоча не впевнана, що студентів зацікавить, або вони не використають подібний підхід на свою користь

    ВідповістиВидалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...