Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

19 квітня 2013 р.

Формування громадянської компетентності учнів на уроках суспільних дисциплін


Поняття «компетентність» у наш час органічно увійшло в педагогічний обіг, і науковці  намагаються дати визначення освітніх та життєвих компетентностей.
Громадянську компетентність дослідники відносять до ключових. Ключова компетентність є об’єктивною категорією, що фіксує певний рівень розвитку в особистості суспільно визнаного комплексу знань,умінь,навичок, ставлень, орієнтацій. Відтак і громадянську компетентність учня ми будемо розуміти як сукупність освітніх елементів,що складається із сукупності знань,умінь,навичок, переживань, емоційно-ціннісних орієнтацій. Переконань особистості, які допомагають людині усвідомити своє місце в суспільстві, обов’язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною і державою. Громадянська компетентність є інтегрованою характеристикою особистості, яка включає й певний рівень психологічної готовності до активного суспільного життя – громадянськість.
  Формування громадянської компетентності в школі – це засвоєння в навчальних ситуаціях основ повноцінної та правомірної громадянської поведінки особи в суспільстві. А враховуючи висновок  О. Лебедєва. Що компетентність – це здатність діяти в ситуації невизначеності, уточнимо поняття освітньої ключової громадянської  компетентності: це  здатність учня самостійно  діяти в ситуації невизначеності під час вирішення навчальних ситуацій у сфері громадянської освіти.
  Громадянська компетентність в усіх своїх компонентах (ціннісному, діяльнісному та процесуальному) може формуватись на уроках суспільних дисциплін. Спираючись на висновки  О.Пометун, зауважимо, що реалізація ціннісного компонента відбувається переважно через зміст освіти шляхом відбору й структурування навчального матеріалу курсу, який  забезпечує умови формування демократичних цінностей, орієнтацій, сприйняття ідеалів демократії, вироблення ставлень і мотивів діяльності, які є складовими громадянської позиції. Діяльнісний блок громадянської компетентності передбачає формування мотивованої активності, тобто суб’єктної особи, яка:
*виявляє суспільну  активність (в громадянських організаціях, самоврядуванні тощо);
* бере участь у соціальному проектуванні;
* виступає  розробником соціального проекту ;  є учасником соціального проекту;
* досліджує соціальні проблеми.
Постановка завдань формування громадянської компетентності учнів передбачає, що в переліку освітніх результатів кожного уроку мають бути сформульовані , крім суто навчальних , ще й такі, що спрямовані на розв’язання завдання:
Передбачати засвоєння учнями громадянознавчих знань;
- передбачати певний рівень розвитку громадянських умінь і навичок;
-передбачати формування позитивного ставлення учнів до  явищ і процесів, пов’язаних з демократичною державою, громадянським суспільством тощо.
Ефективний розвиток діяльнісно-процесуального компонента громадянської компетентності  передбачає залучення учня до активної навчальної діяльності, що супроводжується внутрішньою розумовою активністю. Паралельно з освоєнням діяльності учень  учень формує свою систему  цінностей,підтримувану соціумом . З пасивного споживача знань учень повинен стати активним суб’єктом освітньої діяльності,що  забезпечує послідовну та ефективну реалізацію  компетентісного підходу.
  Одним із сучасних шляхів організації активної пізнавальної діяльності учнів є інноваційні технології навчання, які дають можливість, реалізовуючи компетентнісний підхід через активну різноманітну діяльність учнів у проблемних  ситуаціях, формувати  активні  громадянські  уміння  і навички. У такому випадку результат навчання полягає вже не в передачі учням інформації  змісту, а в формуванні готовності діяти в житті з  позицій правосвідомості  та громадянської  відповідальності. Різноманітні інноваційні технології ( лекції, круглі столи та ін.) відіграють важливу роль у формуванні діяльнісно  - процесуального компонента на  уроках суспільних дисциплін та сприяють розвитку компонентів громадянської компетентності.
  Таким чином, нами визначено, що системне, тобто з уроку в урок, формування компонентів громадянської компетентності  на уроках суспільних дисциплін передбачає дотримання таких методичних умов:
Результати навчання на кожному уроці  повинні бути зорієнтовані на формування громадянської компетентності; у навчальному змісті предмета  мають бути акцентовані за допомогою відповідних завдань і засобів навчання громадянознавчі  знання, громадянські  цінності, уміння і навички учнів; організація навчального процесу повинна забезпечувати постійну активну  позицію учнів навчанні через системне  запровадження інноваційних технологій .
  У цьому контексті було визначено принципові вимоги до діяльності вчителя, адже, готуючись  до  уроку ,   вчитель  має  визначити :
Як сформулювати  очікуваний  результат уроку в залежності  від  того ,  який  компонент громадянської компетентності  та як саме  має  формуватися  на  матеріалі  даного уроку  в   зв’язку  з  його  темою  і  змістом; які   пізнавальні  завдання , проблемні  питання   та  ситуації  допоможуть акцентувати  громадянознавчий зміст  уроку    та  спрямувати  необхідну  діяльність  учнів; які  засоби навчання,  технології , або  методи будуть ефективними для  досягнення цього  результату.  Нарешті ,  процесуальний компонент,  за  О. Пометун, - це здатність учня мислити  критично  й  незалежно , вдаватися  до способів діяльності та  та  використовувати моделі  поведінки, що  відповідають інтересам  самореалізації : робити  свій вибір ,  застосовувати  демократичні  технології   поняття  й  виконання індивідуальних і  колективних  рішень, технології  розв’язання  проблем  суспільного  життя як  окремого  громадянина ,  так  і  школи , місцевої  громади, держави.
  Процесуальний компонент  виявляється  зовні  через  уміння. Може  виникнути запитання: «Чому вміння наведені  саме в  процесуальному компоненті громадянської  компетентності, а не  в  діяльнісному?» Таке  твердження базується  на  тому висновку,  що  вміння зазвичай  співвідносять   із  засвоєним  знанням,  яке надалі  отримує  деякі операціональні   характеристики,  виявляючись  у  формі   правильно  виконуваної  дії. 
До   даного  компонента  можна  віднести :  вміння отримувати  та  аналізувати  інформацію  щодо  соціальних  явищ і  процесів   із  широкого   кола  джерел; критичне  мислення  ;  виявлення  соціальних  проблем  ; вміння  формулювати  обґрунтовану  думку  щодо  суспільних  проблем;  вміння визначати  стереотипи  мислення ; вміння  працювати  в  групі  на засадах  співробітництва.
Процесуальний  компонент може  бути реалізований через зміну  пріоритетів  навчального  процесу : спочатку -  людина, особистість,  культура, а потім – держава, суспільство,  посилення уваги  до  розвитку  в дитини  вмінь самоорганізації, самоуправління , здатності  до  критичного  мислення. Його  реалізація  можлива  шляхом  діяльності  на  уроках суспільних  дисциплін  з  апробацією  отриманих  навичок  щодо шкільного  самоврядування та  громадської  діяльності  в межах дитячих  і  молодіжних організацій.
Аналіз програм  навчальних  предметів «Історії  України», « Всесвітньої  історії», « Основ   правознавства», курсу « Людина  і світ» свідчать  , що їхній зміст в основному  співпадає з державним  стандартом  освіти  і  дозволяє   вирішити  завдання з  формуванням   громадянської  компетентності  учнів. Зауважимо,що громадянознавчий  зміст   в  основному  включений  до  предметів  освітньої  галузі  «Суспільствознавство»,  зокрема   це  такі  предмети як  « Історія України», « Всесвітня  історія»,
«Правознавство», «Основи  правознавства»,  «Людина  і  світ», « Основи  філософії». Сукупність  цих  предметів значною  мірою розвязує  завдання виховання  компетентного громадянина
Як приклад формування  складових громадянської компетентності ( табл. 1) на уроках правознавства в 9 класі загальноосвітньої   середньої   школи.
         Таблиця   1.  Складові  громадянської компетентності

Тема
Ціннісний компонент громадянської  освіти
Діяльністно- процесуальний  компонент громадянської  компетентності
Громадянське  суспільство
Повага до  ціннісних засад громадянського суспільства
Обґрунтування власної  позиції щодо участі у  формуванні громадянського суспільства  в  Україні


Також, наведемо  приклад  формування громадянської компетентності  на  уроці  історії  України  в  10  класі.
Предмет:  Історія  України  (10 клас)
Тема: Початок  Української  революції  (весна-літо 1917 р.)
Проблема  ГО: національні,європейські    та  загальнолюдські  цінності.
Ключові  питання:  Як   зміни  у  повсякденному  житті  населення  українських  земель  у  тилу  та  на  фронті  вплинули  на  їх  ціннісні  орієнтації?  Які  демократичні,  національні  цінності,  зафіксовані в  І  Універсалі  Центральної  Ради?  З  якими з  них  ви  погоджуєтесь  сьогодні?  Чому?
Завдання  уроку/очікувані  результати
Після цього учні зможуть:
*визначати причини революції  в Україні;
*пояснювати,яким чином виникла УЦР, яким був її склад, які  демократичні. Національні цінності були  зафіксовані в  її  політичній  програмі на початку діяльності  та  які причини обумовили їх  виникнення;
* характеризувати основні  політичні сили в Україні цього періоду й  їх цілі. Ставлення різних соціальних  верств населення до політичної  еліти України на початку  революції ( весна – літо 1917 р.);
*висловлювати власне  ставлення до цінностей, зафіксованих в І Універсалі Центральної ради, порівнюючи їх із сучасними  цінностями  українського суспільства.
Після напрацювання результатів уроку вчитель може переходити до продумування методів  навчання і  підбору засобів: текстів, кінофрагментів,фотографій  та ін.. Плануючи роботу з учнями, учитель орієнтується на розвиток критичного мислення старшокласників,їхні вміння і навички щодо самостійної роботи. Уроки - шкільні  лекції,семінари,конференції, диспути, практикуми, міжпредметні  уроки-повинні посісти в навчальному процесі пріоритетне місце,спонукати учнів до самостійного аналізу ситуацій і їх критичної  оцінки, пошуку компромісних рішень. На наш погляд, буде доцільним проводити конференції старшокласників за темами,які сприяють і розвитку критичного мислення,і  формуванню громадянської  компетентності,В  Х класі: « Українська революція і боротьба за  збереження державної  незалежності України (1917р.-1920 р.)».
Основні питання цієї конференції можуть бути такими:
Початок Української революції.
Центральна рада та її суспільно-політична діяльність ( 1917 р.)
Проголошення  незалежності України.
ЗУНР - українська держава  в Східній Галичині.
Держава П.Скоропадського  та Українська революція.
Діяльність урядів Директорії УНР.
Проголошення Соборності України.
Видатні політичні діячі та герої визвольної боротьби української народу.
Історичне  значення української революції  та національно-визвольної боротьби в 1917-1920 рр.
У 10  класі буде  цікаво провести учнівську конференцію на  тему: «Україна в роки  Другої світової війни». Питання  для  обговорення старшокласникам можуть бути такі:
1.Радянсько-німецькі договори 1939 р. й українські  землі.
2.Напад нацистської Німеччини  на СРСР. Оборонні бої літа – осені1941 р. на території України.
3.Плани нацистської Німеччини щодо України, « новий порядок».
4.Рух Опору нацистському режиму в Україні: його багатоскладовий  та суперечливий характер.
5.Визволення України від Німецько-фашистських загарбників.
6. Наші земляки – учасники ІІ світової війни.
7.Роль і внесок українського народу в розгром нацистської  Німеччини.
8.Історичне  значення перемоги  над  нацизмом для майбутнього  України.
Під  час вивчення курсів історії України та  Всесвітньої історії важливо сформувати у  старшокласників національні, міжнаціональні  та  загальнолюдські цінності. У зв’язку з цим потрібно звернутися  до історичних понять та термінів: крах тоталітаризму і перемога демократії, тенденція посилення європейської інтеграції, еволюційне просування демократичних країн до соціально-орієнтованого суспільства.
В поєднанні з історичним поняття  « Державність України» все це дає можливість сформувати у старшокласників цивілізаційний  погляд на історію і суспільство, яке може бути визначено такою оцінкою: « Я- громадянин України, Я- громадянин Європи, Я- громадянин Світу». Гуманістичний характер виховання передбачає перебудову його змісту й форм на основі глибокого розуміння вчителем природи учня, їх індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості учня, турботі про її гармонійний розвиток,встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному  процесі. Такий  підхід передбачає ставлення  до нашого учня як до неповторної особитості, суб’єкта вільного розвитку, визнання  його прав, виходячи із сукупності знань про людину. Ідеалом виховання і  навчання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю,високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань  національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.
Тому основними особливостями виховання громадянськості на уроках є:філософсько-світоглядна підготовка;  формування наукового світогляду; розвиток духовності особистості; формування соціальної активності; формування політичної культури ; розвиток моральних почуттів і рис особистості;  вироблення навичок свідомого ставлення до історії.

2 коментарі:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...