Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

12 вересня 2013 р.

Методичні поради по організації роботи з візуальними джерелами


До візуальних джерел  можна віднести  увесь спектр наочності, яку застосовують на уроках історії. Це  картини, скульптури, архітектурні споруди, меморіальні комплекси, карти, плакати, листівки, фотографії,  карикатури та інше.
      Не зважаючи на те, що дані джерела є найбільш універсальним та доступним засобом збереження та передачі інформації про минуле,який , на відміну від письмового тексту , позбавлений багатьох соціальних та культурних бар’єрів, на жаль,вони й досі розглядаються не як самостійне  , первинне джерело інформації, а як другорядне, таке , що служить ілюстрацією до тексту. О. Трухан так і зазначає : «Ілюстрації підручника використовуються для створення образів минулого. Вони розкривають зміст книги засобами образної наочності. Слід зазначити, що ілюстрації ефективно використовуються   в поєднанні з роботою над текстом для його доповнення і розвитку, створення і розв’язання  логічних задач.»
    Кожен вид візуального джерела , як самостійне та повноцінне джерело історичної інформації , дозволяє розкрити майже всі аспекти історичної проблематики та дозволяє застосовувати дидактично  адаптовані методи історичної науки  в пізнавальній діяльності учнів . В своїх працях М. Махмутов, В. Євдокимов, О.Зільберштейн, І. Федоренко пропонують візуальні джерела використовувати як основу для постановки проблеми, надавати учням фактичний матеріал для аналізу, порівняння та розкриття сутності явищ. Це , на думку методистів, сприятиме актуалізації  раніше набутих знань , на основі яких будуть формуватися нові поняття, вміння та навички,формуванню в учнів потреби в нових знаннях,створенню в школярів стійкої уваги у процесі вивчення нового навчального матеріалу.
    Для успішної роботи учнів з візуальними джерелами як джерелами інформації , їм необхідно опанувати певні схеми аналізу  в залежності від виду візуального джерела.
    Найпростішу пам’ятку для роботи з ілюстраціями та плакатами подають І. Нікітіна, Ю. Нікітін та В. Шеліхова. Вони пропонують наступний перелік примірних запитань:
1. Хто автор картини, плаката?
2.Що зображено?
3. Яка назва , підпис?
4. Яка мета створення твору?
5.Наскільки зображення співвідноситься з підписом до нього?
6. Коли сталися зображені події?
7. Де відбувалися зображені події?
8. Які характерні ознаки даного місця і що ви про нього знаєте?
9. Представники яких соціальних груп  зображені?
10. Як ви вважаєте. Чому автор обрав саме такий склад учасників?
11. Оцініть позицію автора щодо зображеного.
12.Наскільки об’єктивно характеризує сюжет картини  події того часу, століття , епохи?.
      При роботі з портретом історичної особи робота може бути спрямована не лише на відтворення психологічного портрету зображувального, а й на вивчення одягу , взуття, зачісок та інших культурно побутових деталей певної історичної епохи, зазначає Д. Десятов. Він радить також використовувати альтернативні зображення або історичні документи, в яких зафіксовано опис зовнішності історичної особи, порівнювати портретне зображення з художньо-літературним описом зовнішності цієї людини, зробленим письменником, сучасником або науковцем. Це сприятимете формуванню більш об’єктивного уявлення про дану історичну особу.
      У старших класах при вивченні історії ХІХ –ХХІ століть все частіше поряд з ілюстраціями провідну роль у відіграють фотографії та карикатури. Але ці джерела інформації можна аналізувати лише за умови , що вони застосовуються у певному контексті. Незважаючи, що кожна фотографія унікальна в своєму роді, існує перелік питань, які застосовуються при роботі з фотодокументами.
    На початковій стадії достатньо точно описати те, що бачать учні. Їм необхідно порадити  дотримуватися алгоритму дій:
 - опишіть осіб , які зображені на фото, а також їхні дії , чи об’єкти , показані на знімку;
- поясніть, як згруповані люди чи об’єкти;
- опишіть, що ви бачите на задньому плані, на передньому плані, у центрі, з лівої і правої сторін фотографії;
- спробуйте визначити позицію автора щодо зображеного.
    З’ясувавши зміст фотографії можна перейти до його аналізу, використовуючи наступні запитання:
1. Що , на вашу думку, відбувається на цій фотографії?
2. Хто ці люди?
3.Приблизно вкажіть, коли на вашу думку, зроблено це фото( рік, період, подія).
4.У яку пору року зроблений цей знімок?
5.Це природна фотографія чи для неї спеціально позували перед камерою?
6. Назвіть будь-які історичні джерела, що могли б вам допомогти перевірити достовірність ваших висновків щодо цієї фотографії.
7.Що ви знаєте про події, відтворені на фото?
8.Чи відповідає ця фотографія на питання, на які ви хотіли б одержати відповідь?
     При використанні фотографії як джерела інформації варто пам’ятати, що фотографії можуть бути пов’язані з іншими джерелами; потенційно можуть піддавати сумніву загальноприйняті точки зору, сподівання учнів, стереотипні уявлення;вони виявляють певні протиріччя і двозначності,які потрібно пояснити чи вирішити;порушують питання , на які можна знайти відповідь , тільки звернувшись до інших джерел тощо. В той же час  при реконструкції історії повсякденності ( епохи, верстви , середовища, людини) можна не тільки відзначити зростаючу роль зображальних і речових джерел, а й певну зміну їх пріоритетності в порівнянні з писемними документами.
    Карикатури з історичної теми можна використовувати як засіб вивчення думок людей  з різними політичними поглядами чи  населення країни в цілому. Схема аналізу карикатур не дуже відрізняється від схеми для роботи з історичним фотографіями, розбіжності виявляються на рівні деталей питань, що ставляться при тлумаченні карикатур.
   Аналізу карикатури має передувати процедура її опису. На цій стадії не потрібно будувати припущень щодо того, що учні бачать. Достатньо описати персонажів , зображених на карикатурі: Як вони одягнені? Що вони роблять?Наскільки реалістично чи гіперболізовано зображені персонажі?Якщо зображення гіперболізовано, то якими засобами це досягається?Необхідно описати усі предмети, зображені на карикатурі , з’ясувати, наскільки реалістично чи гіперболізовано зображені персонажі. Також учням  необхідно описати , що вони бачать на задньому/передньому плані , у центрі, з лівого та правого країв карикатури. Після цього можна переходити  до безпосереднього аналізу історичної карикатури:
1. Чи впізнаєте ви персонажі, зображені на карикатурі?Якщо це реальні люди, то назвіть їх. Яке вони посідали місце в суспільстві на момент створення карикатури?
2. Перевірте дату створення карикатури. Якій події чи питанню присвячена карикатура?
3. Що ви знаєте про цю подію чи питання, а також про осіб , зображених на карикатурі.
4. Що означає підпис під карикатурою ? Вона смішна чи іронічна?Якими засобами досягається той чи інший ефект?
5. Укажіть усі символи, що використовуються карикатуристом. Чому художник використав саме ці символи?
6.Персонажі зображені позитивно чи негативно?
7. Яке ставлення карикатуриста до змісту карикатури?Воно позитивне чи негативне?
    Ще один вид джерел , який дедалі частіше використовується на уроках історії , - це відеоджерела. Ні для кого не секрет, що  для значної частини сучасних школярів найбільш звичним способом здобуття інформації є її перегляд на екрані телевізора чи комп’ютера. Використання відеоресурсів на уроках історії дозволяє зробити процес навчання максимально наочним та сприяє підвищенню інтересу учнів до предмету . Однак є певні проблеми у використанні подібних джерел. По-перше,використання художніх фільмів історичної тематики призводить до проблеми нестачі часу. Адже більшість фільмів за часом перегляду довші, ніж 45 хвилин уроку. Тому доцільно на уроці використовувати лише окремі фрагменти фільмів. По-друге,яскраво і наочно зображуючи події минулого, історичні фільми зазвичай мають чимало елементів художньої вигадки, які часто не відповідають історичній достовірності. В такому випадку вчителеві доцільно звернути на це увагу учнів, навчити їх співвідносити інформацію , що отримують з екрану з науково обґрунтованими знаннями, отриманими на уроках історії. Тоді перегляд художніх історичних фільмів буде сприяти не лише розвитку образного сприйняття минулого, а й формуванню навичок критичного мислення.
    Окремий вид відеоджерел - документальне кіно. Воно надає можливість побачити історичні події та довкілля очима сучасника певного історичного періоду ХХ – початку ХХІ століття.
    В останні роки науковці почали розробляти методику використання відоесвідчень на уроках історії. Це дає можливість дізнатися про події минулого або розширити свої знання про них, а також – зрозуміти , як це минуле сприймалося і оцінювалося безпосередньо учасниками подій. Цінність роботи з відеосвідченнями полягає в тому, що вони можуть виступати єдиним джерелом інформації при вивченні тем, які тривалий час залишалися поза увагою дослідників або тем, що мають полярні оцінки в суспільстві. Також відеосвідчення посилюють спектр емоцій та  почуттів у школярів, сприяють формуванню в них необхідних предметних компетентностей. Але поки що методика використання усних свідчень  у процесі навчання історії залишається майже не розробленою.
    Отже,  карикатури, фотографії , відеоматеріали – це цілком самодостатні історичні джерела, які варто використовувати на уроках історії не лише для поглиблення знань учнів, а й для формування в них певних вмінь та навичок,розвитку в учнів критичного та історичного мислення. Використання того чи іншого інформаційного джерела  при вивченні певної теми має бути доцільним і залежати  від мети, яку прагне досягти вчитель на уроці історії.


1 коментар:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...