Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

26 грудня 2013 р.

Використання ментального картографування як методичного прийому вивчення життєдіяльності історичної особи на уроках історії

Стаття надрукована в журналі "Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання". - 2013. - № 11. - С.10-12. 
Однією з особливостей навчання історії в школі є особлива увага, яку приділяють вчителі до діяльності історичної особи як головного суб’єкту історичного процесу. Звертаючись до показу історичних осіб, педагоги намагаються «оживити» сухі історичні схеми, показати роль суб’єктивного фактору у розвитку історичних подій, надати своїм учням гарний приклад для наслідування. Але викладаючи учням біографічний матеріал та дбаючи про творче засвоєння ними необхідної суми знань про ту чи іншу історичну особу, часом буває дуже складно досягти того, щоб остання стала для учнів живою та реальною, а не тінню давнини.
В методиці навчання історії розроблено значну кількість методів й методичних прийомів формування в учнів специфічного вміння – характеризувати та оцінювати діяльність історичних осіб. Вчителі традиційно приділяють значну увагу складанню учнями історичного портрета, як характеристиці особи в контексті біографічних даних, світогляду, основних етапів життя. В цьому плані ми маємо значну спадщину радянських та вітчизняних педагогів, методичний багаж яких складається з різноманітних порад, планів, пам’яток та алгоритмів складання історичного портрета, як певної характеристики історичної особи [8; 10].
Крім складання історичного портрета одним із провідних методичних прийомів стала образна характеристика історичного діяча, коли вчитель не тільки виділяє перелік основних зовнішніх ознак історичних фактів з біографії видатної особистості, але й звертає увагу учнів на їх внутрішні, суттєві властивості [6, с. 115].
  Методичний арсенал практикуючого вчителя в роботі над створенням яскравого образу історичної особи складають також такі методичні прийоми як розповідь, сюжетне оповідання, картинне зображення, прийоми контрасту-протиставлення історичних постатей, групова характеристика, драматизація розповіді вчителя тощо. Сьогодні науковці-методисти продовжують працювати над пошуком ефективних методик, спрямованих на вивчення життєдіяльності та біографії історичних постатей [2; 3; 4; 6; 7]. 
На нашу думку, подальший розвиток методики навчання історії в цьому напрямку, вимагає запозичення й дидактичного адаптування методів вивчення життя й діяльності історичної особи, які сьогодні використовуються в історичній науці. Зокрема, в цій статті ми спробуємо визначити методичні можливості використання на уроках історії ментального картографування, як методичного прийому вивчення життєдіяльності історичної особи.
В основу ментального картографування покладено міждисциплінарне поняття ментальної (когнітивної) мапи, яке активно, останнім часом, функціонує у сфері географії, історії, психології, культурології, соціології. Термін «ментальні»/«когнітивні» мапи («cognitive maps») введено Е. Толменом у 1948 р. У 1970-х рр. він здобув поширення в когнітивній психології, що вивчає пізнавальні процеси мислення людини, як-то пам’ять, увага, логічне мислення, уява, здібності щодо прийняття рішень. Сама ж техніка створення когнітивних мап була запропонована братами Тоні та Баррі Бюзенами в 1970-х рр. [5].
       Поняття «ментальної карти» є достатньо широким. Так, в сфері історичної науки поняття «ментальна карта», в окремих випадках, тлумачиться як елемент психічної структури свідомості людини, спосіб сприйняття людиною простору в окремий історичний період [9]. У сфері когнітивної психології, а пізніше зі значною долею ефективності в теорії навчання, це поняття розпочали використовувати для позначення інструменту графічного, візуального відображення процесів мислення. Процес створення когнітивних/ментальних мап («mind-mapping») у навчанні постає як техніка візуалізації мислення та метод альтернативного (нелінійного, нетекстового) запису. Ментальні мапи мають вигляд графічної схеми представлення інформації, діаграми зв’язків, інфосхеми. Зазвичай це деревоподібна схема, у центрі якої – ключове слово/поняття, від якого гілками розходяться похідні слова, поняття, означення дій та розумових операцій [1, с.165].
    Отже, будь-яка інформація, в тому числі й інформація, що стосується біографії історичної особи, може бути подана у вигляді ментальної мапи,  яка в графічному вигляді узагальнює і систематизує основні знання учнів про діяльність історичної особи.
      Але, якщо в процесі вивчення біографії ми задамо певну схему питань, на основі яких учні будуть досліджувати, характеризувати та оцінювати діяльність історичного діяча, ментальна мапа буде виконувати роль засобу реконструкції біографії конкретної людини.
   Саме так, сучасні історики використовують створення ментальної мапи особистості (фізичної, історичної, уявної), як інструмент конструювання психобіографії, ідеального, інтелектуального, типового, фактичного життєпису людини.
    Ментальне картографування особистості можна уявити у вигляді схеми з чотирма гілками: місця, артефакти, події, люди. Мапа особистості, що фіксується як ментальна мапа, передбачає вивчення місць, пов’язаних із життям та діяльністю особи. Зміна місць проживання, роботи та переїзди змінюють контексти сприйняття людиною інформації. Гілка «Місця» на мапі-схемі особистості містить пункти, де людина тривалий час мешкала, працювала, навчалася. Далі на мапі фіксуються так звані «місця сили», де легко думається, приходить осяяння, натхнення. Ще далі – омріяні місця, себто реальні чи віртуальні місця-мрії, які є в кожної людини, куди вона прагне душею, думками, уявою.
      Друга гілка на мапі особистості – «Артефакти», що являють собою ментальні (уявні) чи то фізичні конструкції, котрі допомагають увійти у «продуктивний стан» натхнення, емоційного піднесення, творчої праці. Артефакти на ментальній мапі особистості обіймають: 1. витвори мистецтва, що впливають на формування особистості (живопис, література, музика, кіно); 2. предмети власного витвору, творчості самої особистості, усе, що зроблено своїми руками й зберігає інформацію про творця; 3. техніки продуктивності, які мають користь; 4. одяг, що носила людина в певні періоди життя; 5. інші пам’ятні предмети, пов’язані з миттю, конкретною подією, зустрічами у житті людини.
       Окрема гілка ментальної мапи особистості – це події в її житті, фізичному чи внутрішньому, духовному.
      Гілка «Люди» на ментальній мапі особистості представлена її оточенням, складом окремих груп, соціальних угруповань: родина, сусіди, однокласники, колеги, партнери, клієнти, друзі, клуби за інтересами, культурні й релігійні громади. У фокусі уваги перебувають ті люди, які колись справили велике враження чи мали визначний вплив на перебіг життя особистості.
       Гілка «Люди» структурується в такій послідовності: 1. люди «мрії», на яких орієнтується конкретна особистість, які її надихають, спрямовують дії та поведінку (реальні, знайомі, історичні та літературні персонажі); 2. сім’я, родичі, близькі; 3. друзі (дитинства, у зрілому віці, на все життя, випадкові приятелі); 4. учителі, визнані авторитети, старші друзі, наставники, однокласники; 5. колеги, однодумці, партнери, послідовники ідей, шанувальники таланту [5].
      Застосовуючи ментальне картографування як методичний прийом навчання, вчитель може керувати розумовою діяльністю учнів через зовнішню сторону – організовуючи навчальну роботу за допомогою відповідних засобів. В нашому випадку це може бути навчальна пам’ятка наступного змісту: 
Схема дослідження, характеристики та оцінки діяльності історичної особи
1.     З якими місцями повязана діяльність історичної особи?
а) В якому місці він народився? Де він провів дитинство, юнацькі роки, роки навчання?
б)  З якими місцями пов’язана його історична діяльність?
в)  В яких місцях йому найлегше думалося й працювалося?
г) В яких місцях він планував (мріяв) побувати
2. Як соціальне оточення вплинуло на становлення й формування особистості історичного діяча
а) Якою булла сім’я історичної особи? Хто входив до його найближчого родинного оточення?
б) Хто надихав, спрямовував дії та поведінку історичного діяча? Які реальні, історичні та літературні персонажі?
в) Кого серед найближчого оточення можна назвати справжніми друзями цього історичного діяча?
г) Кого сьогодні можна вважати послідовником його ідей, шанувальником таланту, однодумцем, парнером, колегою тощо?
3. Які артефакти пов’язанні з життям і діяльністю історичної особи?
а) Які твори мистецтва вплинули на формування цієї історичної особистості (живопис, література, музика, кіно)?
б) Які предмети, книги, твори залишила по собі ця людина
в) Які ідеї пов’язанні з діяльністю цієї історичної особи?
г) Який одяг носила ця людина в певні періоди життя?
д) Які інші пам’ятні предмети пов’язані з життям та діяльністю цієї історичної особи?
4.  Які основні події відбулися у фізичному, внутрішньому, духовному житті цієї людини? В яких місцях це відбулося?
Результатом навчальної діяльності учнів з пам’яткою може бути заповнена таблиця, або ж деревоподібна графічна схема. Інший варіант, який може запропонувати вчитель своїм учням – це прив’язати інформацію про діяльність історичної особи до карти.
Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дозволяють використовувати в навчанні історії різноманітні мережеві геосервіси, в основі яких лежить використання реального й умовного зображення земної поверхні.  Для використання методичного прийому ментального картографування й  створення ментальних мап історичної особистості найкраще підходить Google-maps. Google-maps – один із мережевих геосервісів корпорації Google, який дозволяє знаходити, відзначати, коментувати та оцінювати різні об’єкти на зображенні земної кулі.  Кожен користувач цього сервісу може створювати свої власні карти та робити відповідні на ній позначки.
Таким чином, в процесі навчання історії учнями можуть створюватися ментальні карти як результат вивчення діяльності історичної особи. На подібній ментальній карті учні позначають місця, з якими пов’язана діяльність історичної особи; фото його друзів, родичів, батьків й інших людей, які вплинули на становлення його особистості; зображення й інтерактивні посилання на артефакти, пов’язані з життєдіяльністю історичної особи; позначення місць, де відбулися найважливіші події тощо.
Відповідні позначки учні можуть зробити використавши набір як стандартних піктограм, так і обравши зображення самих об’єктів, які вони збираються занести до карти. Щоб здійснити подібну процедуру учням потрібно знайти відповідне зображення в Інтернеті та вписати його як адресу піктограми. Навіть в цьому простому варіанті використання мережевого геосервісу, діяльність учнів набиратиме рис дослідницького та творчого характеру.
Крім того, добираючи відповідні піктограми до створеної ментальної мапи, учні самостійно прийдуть до висновку, що будь-який символ, що використовується на історичній карті, несе певну інформацію та містить у собі певний смисл. Важливо, що відповідний авторський продукт можна роздрукувати.  Функцію друку до того ж можна використати інакше – роздрукувати «чисте» зображення частини земної поверхні, як один із варіантів її контурного зображення, для організації подальшої роботи з ним учнів по створенню ментальної мапи.
Працюючи над подібною ментальною мапою, учні створюють цілий мультимедійний ресурс, в який можна інтегрувати текст, зображення, відео чи будь-який інший об’єкт, який стосується діяльності історичної особи. Над однією ментальною мапою може працювати будь-яка кількість користувачів мережевого геосервісу. Єдина вимога – мати обліковий запис в системі Google. Створюючи ментальну мапу особистості, учень може запросити своїх однокласників до її редагування, надавши їм відповідні права користувачів, або ж налаштувати мапу таким чином, що інший учень може залучитися до процесу її редагування самостійно (Приклад подібної учнівської роботи https://maps.google.com.ua/maps/ms?msid=204298110058524102958.0004d660f63b6068b8160&msa=0.). 
Вивчення життєдіяльності історичної особи на уроках історії повинно бути ширшим, ніж вивчення їх біографії, й стати засобом для розвитку особистості учня, формування в нього історичного мислення та свідомості. Запропонований нами в статті методичний прийом  поєднує елементи алгоритмічного, біографічно-оцінного, дослідницького варіантів організації роботи учнів по вивченню життєдіяльності історичної особи на основі використання елементів сучасних методів історичної науки й новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.
Література
1.   Ґордон Драйден, Джаннет Вос. Революція в навчанні. Львів: Літопис, 2005. 542 с.
2. Вєнцева Н. О. Вивчення історичних постатей на уроках історії України в 7 класі / Н. О. Вєнцева. – Х.: Вид. Група «Основа», 2010. – 127с. 
3.     Вєнцева Н. О. Вивчення історичних постатей на уроках історії України в 8 класі / Н. О. Вєнцева. – Х.: Вид. Група «Основа», 2010. – 142с.  
4.     Желіба О. Складаємо історичний портрет / О. Желіба // Історія України. – 2006. – № 42. – С.16–17.
5. Колесник І. І. Ментальне картографування та професія історика: між раціональним й уявленим / І. І. Колесник // Український історичний журнал. – 2012. – № 5. – С. 135–156.
6.     Методика навчання історії в школі / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман . – К.: Ґенеза, 2005. – 328с.
7.     Мороз П. Методичні вимоги до характеристики історичної особи / П. Мороз // Історія в школах України. – 1997. – №3. – С.26–28.
8.  Лихачова Л. Створення історичного портрета як засіб поглибленого вивчення історії України / Л. Лихачова // Історія України. – 2002. – № 14. – С.8–10. Серавин А. И. Ментальные карты средневековья. Материалы IX международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов». Секция психология. Тезисы к докладу. М.: МГУ, 2002 – 211 с. (стр. 176–178).

10.     Тоболін В. Вивчення життя і діяльності історичних осіб через використання схем-портретів / В. Тоболін  // Історія в школах України. – 1999. – № 1. – С.25–27. 

2 коментарі:

  1. Зміна місць проживання, роботи та переїзди змінюють контексти сприйняття людиною інформації. Гілка «Місця» на мапі-схемі особистості містить пункти, де людина тривалий час мешкала, працювала, навчалася. Далі на мапі фіксуються так звані «місця сили», де легко думається, приходить осяяння, натхнення. Ще далі – омріяні місця, себто реальні чи віртуальні місця-мрії, які є в кожної людини, куди вона прагне душею, думками, уявою.==========Завжди відчувала, що зміна місця проживання змінює наше світосприйняття, але не знала, що цьому явищу є наукове поясненя.))) Про омріяні місця - на прикладі Грушевського , який , проживаючи в дитинстві в Грузії , вперше зацікавився історією України( думаю, що віддаленість від Батьківщини посприяла такому глибокому інтересу до українознавства), на прикладі Шевченка, який більшу частину свого життя провів поза межами України, але весь час мріяв про " вишневі садки" та Дніпро, на прикладі Ігоря Сєвєряніна , який опинився у вимушеній еміграції в Естонії, але весь час мріяв про Росію,підозрювала, що людину тим більше цікавить колишнє місце проживання та коло спілкування, чим менше шансів туди повернутися. І туга за омріяними місцями, ностальгія , неможливість задовільнити ці почуття сублімувалася таким чином у творчій чи науковій діяльності цих людей.Я це відчувала, але вважала, що це просто мої вигадки. А виявляється, що справді на людину не лише інші люди впливають, а й місця на карті)))
    Гарна стаття!Дуже пізнавальна!Дякую!

    ВідповістиВидалити
  2. Цікава стаття. І для учнів така робота пізнавальна, але брак часу ускладнить виконання, учні перевантаженні навчальним матеріалом. Я колись спробував дати завдання, на протязі першого семестру виділити головні історичні постатті і підготувати про них повідомлення , реферати, але на жаль ніхто не зробив. Мотивували тим, що брак часу.

    ВідповістиВидалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...