Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

4 січня 2014 р.

Методична розробка уроку "Розгортання національно-визвольної війни в 1648-1649 роках".

Мета: ознайомити і охарактеризувати перші битви козацької армії проти Речі    Посполитої; розглянути процес формування української національної ідеї про розбудову української держави; формувати вміння, аналізувати та узагальнювати історичні події; виховувати почуття національної гідності та патріотизму.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: карта, комп’ютер, портрет Б. Хмельницького, підручник  Історія України О.В.Гісем, О.О.Мартинюк Харків АН ГРО плюс 2008.
Поняття: національно-визвольна війна, національна ідея, держава.
Дати: 6 травня 1648 р.; 16 травня 1648 р.; 11 вересня 1648р.; грудень 1648р.; травень 1649 р.; серпень 1649 р.
Хід уроку
11. Організаційний момент.
Урок розпочинається під звуки козацького маршу  (Відео 1).  Учитель ознайомлює учнів з метою уроку та оголошує епіграф.
video

«Молітеся, діти! Страшний суд
Ляхи в Україну несуть – Згадайте
Де їх могили? Де лежить
Праведних гетьманів:
Останок славного Богдана»
Т. Г. Шевченко
2.     Актуалізація опорних знань:
Історичний диктант
1)    Вільна і незалежна людина… (Козак)
2)    Козак, записаний у реєстр… (Реєстровий)
3)    Мішаний бій козаків з ворогом… (Галас)
4)    Козацькі символи… (Клейноди)
5)    Найвищу владу на Січі мала… (Козацька рада)
6)    Козацьке військо,  розташоване в нижній течії Дніпра… (Низове)
7)    Перша Запорозька фортеця була побудована на острові… (Хортиця)
8)    Назвіть причини національно-визвольної війни… (За віру, проти кріпацтва, проти поміщицького землеволодіння, за права і державу)
(Взаємоперевірка виконаної роботи)
   2. Оголошення мети, плану, завдання уроку:
План проведення уроку
1)    Перші перемоги.
2)    Програма побудови української держави.
3)    Укладення Зборівського договору.
4.     Вивчення нового матеріалу.
1)    Під час перегляду фільмів про битви під Жовтими Водами та Корсунем учні повинні заповнити таблицю  відео 2, 3
video video
Козацька армія
Дата
Польська армія


Керівники





Хід битви





Наслідки



Про битву під Пилявцями розповідь вчителя, після чого учні відповідають на запитання:
-         Яке значення мали ці перемоги?
Розкриваємо зміст поняття «національно-визвольна війна».
Аналізуємо історичні джерела: §15 с. 98 – 99.
-         Чи усвідомлювали поляки, що події 1648 р. відрізняються від періоду народних повстань 20-х, 30-х років XVII ст.?
2)    Коментоване читання (пункт 4) :
-         Чому Б. Хмельницький рушив на Київ?
-         Чому їх очікувала урочиста зустріч?
-         Чому Б. Хмельницького зустрічали як Мойсея, спасителя народу з неволі?
-         Які події змусили Б. Хмельницького переглянути ставлення до кінцевої мети національно-визвольної війни?
Робота з поняттям «національна ідея».
Національна ідея – прагнення до збереження національного існування, до свободи, незалежності.
3)   (Випереджаюче завдання) Повідомлення учнів про Збаразько-Зборівську кампанію.
-         Яке значення мала Зборівська угода?
Робота з поняттям «держава».
Держава – організація суспільства, що утворюється в результаті виникнення і діяльності публічної влади.

5.     Закріплення:
Запитання після §15, с.105

6.     Домашнє завдання: §15, дати відповідь на питання, вивчити поняття.

3 коментарі:

  1. Анатолій Іванович, дякую за повідомлення.Багато років викладала у 8 класі , але ніколи не замислювалася над питанням ( і тим паче не задавала його учням) :Чи усвідомлювали поляки, що події 1648 р. відрізняються від періоду народних повстань 20-х, 30-х років XVII ст.?))) Візьму це на замітку!!!
    А ось з таблицею я трохи не розібралась. Вона така і є по структурі? Чи просто невдало скопіювалася? Зрозуміло, що керівники в армій різні, але ХІД БИТВИ???

    ВідповістиВидалити
  2. Я там мав на увазі , коли учні будуть переглядати фільм то повинні будуть коротко описати , наприклад, хто наступав, хто оборонявся, який спосіб ведення бою вибрали полководці ( оборона , напад, засідка).Зрозуміло це завдання складне , але з 25 учнів знайшлося декілька, які змогли це зробити, відповідно я їх і оцінив вище, інші змогли просто вказати хто наступав, а хто оборонявся, але всетаки майже половина там нічого не написала. Це питання я в основному і орієнтував саме на сильних учнів.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за відповідь. Чесно кажучи, вперше таку форму таблиці зустрічаю. Треба спробувати дати подібне завдання і своїм учням.Цікаво буде поглянути, як вони його виконають.
      Взагалі корисно цікавитись досвідом інших вчителів.Завжди можна навчитися чомусь новому. Охоче відвідую відкриті уроки не лише своїх колег-істориків, а й інших вчителів-предметників. І в них на уроках теж можна відкрити для себе щось корисне. Або іноді просто можна побачити, як краще не робити)))
      А те , що у Вас частина учнів не змогла виконати завдання повністю, то це нормально. Ви ж самі казали , що розраховували на сильних учнів- диференціація.

      Видалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...