Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

19 квітня 2014 р.

До 89-ї річниці з початку будівництва Первомайської ГЕС


Фрагмент статті, надрукованої у тижневику "Всесвіт" -№46, 2007.




    Історія Первомайської ГЕС -це складова частина  історії нашого міста і держави.Вона віддзеркалює усі історичні процеси, що мали місце в українській історії ХХ-початку ХХІ століття.Одразу після закінчення громадянської війни, у грудні 1920 р. , відбувся VІІ Всеросійський з'їзд Рад , на якому був прийнятий план електрифікації Росії ( план ГОЕЛРО).На думку  В.Леніна , план ГОЕЛРО мав забезпечити створення економічного фундаменту комунізму.Потужні станції планувалося побудувати і в Україні, серед них -Дніпровська ГЕС. Відбудова зруйнованого під час революції та громадянської війни народного господарства вимагала величезного напруження сил усього суспільства.
     До 1925 р. в м. Первомайську  в основному була завершена  відбудова усіх промислових підприємств і розпочато будівництво зернового елеватора поблизу залізничної станції Голта.Весь цей час потреби промисловості  в електроенергії забезпечувала дизельна електростанція, яка обслуговувала 450 абонентів.У 1925 р. ця електростанція виробила 17750 кВТ-годин електроенергії, але вона вже неспроможна була  забезпечити зростаючі потреби міста. Тому у Ленінські дні , у квітні 1925р., делегати VІ окружного з'їзду Рад , втілюючи в життя  рішення  VІІ  Всеросійського  з'їзду Рад , заклали перший камінь у фундамент гідроелектростанції на Південному Бузі. У червні цього ж року до Первомайська завітав Всеукраїнський староста  Г.І. Петровський. Виступаючи на багатолюдному мітингу трудящих міста , він закликав: " Нам треба побороти темряву і домогтися, щоб всі робітники і селяни стали культурними будівничими  трудової республіки . Ваше завдання- це непокладаючи рук відбудовувати господарство.Тільки спільними зусиллями ми переможемо злидні і темряву,як перемогли наших ворогів".
     Будівництво станції тривало три роки. З Німеччини привезли два генератори 1925 року випуску,які були встановлені у машинному залі . Урочисте відкриття Первомайської ГЕС відбулося напередодні річниці Жовтневої революції у 1928 році.З 1929 р. ПГЕС введено до експлуатації . На той час це була найперша і найпотужніша на Південному Бузі гідроелектростанція. 
Первомайська ГЕС  постачала електроенергію -1200 кВт на годину,забезпечуюючи Первомайський район.Але вже у 1932 р. стався паводок , від якого постраждали не лише жителі бузького узбережжя, а й будівля ГЕС. Був затоплений машинний зал електростанції, постраждали генератори. Відновлення їх роботи потребувало чималих зусиль усього трудового колективу. Ажде , після того, як спала вода та просохли турбіни, кожну деталь необхідно було змастити машинним маслом , аби попередити корозію.

   Наступний паводок стався навесні 1938 року . Затопленими були майже усі центральні вулиці міста.
Жахлива картина : з води іноді виглядали лише дахи будинків.Та збитки від повені були б набагато більшими, якби не електростанція,яка стримувала натиск води.І знову працівникам ГЕС прийшлося чимало попрацювати для відновлення роботи турбін, аби  в місті працювали підприємства та в домівках первомайців світилися " лампочки Ілліча".

     Напад фашистської Німеччини на Радянський Союз перервав мирну працю жителів міста. З серпня 1941 р. по 22 березня 1944 р. Первомайськ був окупований німцями  та румунами. За 986 днів окупації фашисти повністю зруйнували міське господарство , вивезли цінне обладнання , пограбували колгоспи та промислові артілі, краєзнавчий музей. Було зруйновано школи,лікарні, елеватор, мости через ріки Синюху та Південний Буг. Постраждала від німців і гідроелектростанція . Вороги підірвали машинний зал, цілими залишилися лише гребля та водоспускові споруди лівого берега.
    Після звільнення міста від фашистів, у травні 1944 року, у Первомайську почала діяти державна комісія по обліку збитків , нанесених німецько-фашистськими загарбниками. Після складання акту виконком взявся за відбудову міста.Потреби промислових об'єктів , що були вже відновлені та працювали задля швидкого подолання наслідків війни в усій країні , забезпечував енергопоїзд потужністю 1000 кВт /год , який почав працювати у 1945 р.З кожним роком після закінчення війни місто потроху відбудовувалось.
   З різних кінців Радянського Союзу надходила допомога , цінне устаткування , апаратура , різноманітне обладнання, будівельні матеріали. З 1948 року почались роботи по відбудові ГЕС. Робітникам прийшлося нелегко. Спочатку підривали залишки руїн машинного залу, вручну розбирали завали.
В умовах суворої зими, не маючи іноді необхідного приладдя, працюючи у три зміни, будівельники-енергетики  наближали час завершення робіт  по відбудові Первомайської ГЕС.
 Після того, як було відбудовано машинний зал, розпочалися роботи по відновленню перемички .
Весь цей час електроенергією місто забезпечував вищезгаданий енегропоїзд -дизельна станція, який обслуговувався машиністами -електромонтерами Мацалецьким М.С. та іншими.
   

Не встигли ще відбудувати ГЕС, як 21 лютого 1949 року о 15 годині розпочався паводок . До 25 лютого рівень води в Південному Бузі  піднявся на 5 метрів.Хоча площа дзеркальної водної поверхні водосховища ГЕС  становила 1, 42 км, гребля не змогла стримати високий тиск води . Приміщення машинного залу електростанції знову були затоплені, що затримувало роботи по відновленню ГЕС.

           

Природа ніби випробувала на  міцність електростанцію та її працівників. Щовесни розпочиналися повені, які завдавали шкоди станційному обладнанню. Після повені 1950 року , коли повністю була затоплена і зруйнована вулиця Плеханова( яку так і не відновили після цього , на її місці нині парк ім. Петровського) , було прискорено реконструкцію Первомайської ГЕС , і у 1951 році вона знову почала подавати електричний струм на підприємства та установи міста, у домівки городян.

 
 
    В повоєнні роки наше місто почало швидко зростати. Зявлялися нові підприємства : у 1945 р. була заснована швейна фабрика, у 1955 р. почав діяти цукровий завод,у 1969 р. - овочево-консервний , у 1970 р. машинобудівний завод "Фрегат", навчальні заклади, лікарні. Зростала кількість жителів міста.У 1976 році на базі Первомайської ГЕС створили підприєсмтво - Первомайський район електричних мереж (ПРЕМ), до штату  якого увійшли працівники Первомайської та Мигіївської ГЕС. Новостоврений РЕМ і посьогодні залишається найбільшим у Миколаївській області та одним з найбільших по Україні.
     У перші роки незалежності України, в умовах тотальної кризи та загрози розпаду української енергосистеми , Первомайська ГЕС працювала на межі своїх можливостей. Шукачі легкої наживи вирізали кілометри цінного кабелю, завдавали величезних збитків  підприємству. Замість того, щоб рекоструювати старі приміщення, встановлювати нове обладнання , Первомайський РЕМ змушений був відновлювати знищені лінії електропередач.Фактично з 1951 року жодного разу на ПГЕС не проходив капітальний ремонт,з трьох генераторів діяв лише генератор №2 потужністю 1000 к ВТ (виробництва 1925 р, Німеччина). Інші генератори потребували ремонту.Та завдяки зусиллям та ентузіазму майстра М.С. Маренчука нині на ГЕС працюють усі три генератори.
   Не дивлячись на свій солідний вік Первомайська ГЕС і сьогодні  несе службу по забезпеченню елеткроенергією  сотні тисяч абонентів , роблячи свій внесок в економіку нашого краю , сприяючи розвитку Української держави.
 



Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...