Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

26 травня 2014 р.

Суб'єктивні враження від конкурсу "Історія і уроки Голокосту" ім. І. Б. Медвинського

   17-18 травня відбувся фінальний етап XIV Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт «Історія і уроки Голокосту» ім. І. Б. Медвинського. Мабуть, у кожного учня-фіналіста та його наукового керівника залишилися свої неповторні враження від участі у конкурсі. Оскільки, мені випала честь виступити у ролі рецензента здійснених учнівських досліджень та члена журі, наважусь і я висловити свій погляд на ті роботи, які мені довелося рецензувати, та озвучити свої враження від захисту робіт конкурсантами. 
   Перш за все, цей конкурс запам’ятався доброзичливою, теплою й творчою атмосферою, яка панувала протягом двох днів публічного захисту робіт. Й ця атмосфера зовсім не виключала, а навпаки стимулювала, часом доволі гострі дискусії, які відбувалися не тільки під час самого захисту робіт, але й в ході позаконкурсного спілкування між членами журі, конкурсантами та їх науковими керівниками. 
   Протягом двох днів з уст майже всіх членів журі лунала фраза, що всі конкурсанти, які були запрошені на фінальну частину конкурсу, є переможцями. Дійсно, до публічного захисту робіт були запрошені конкурсанти, чиї роботи рецензентами були оцінені за відповідними критеріями, викладеними в «Положенні про організацію та проведення XIV Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт «Історія і уроки Голокосту» ім. І. Б. Медвинського, не нижче семи балів. Серед учнівських робіт, які заслуговували на увагу й безперечно мають певну наукову цінність, я особисто виділив роботи Пугач Вероніки, Сахневич Світлани, Пронькіної Антоніни, Решетник Оксани, Безушко Богдана, Шолохової Анастасії. Звичайно, що здійснення такого високого рівня наукового дослідження учнями, є неможливим без постійного й методично грамотного керівництва з боку вчителя, який виконував роль наукового консультанта. Тому слід відмітити професійну діяльність таких педагогів, як: Фрідман І. Л., Оксамитного Ю. А., Стрілець А. А., Ситник Е. В., Жмайло Н. В., Савицької І. М. Зауважу, що я згадав  імена конкурсантів та їх наукових керівників, які захищали свої роботи тільки в одній із секцій «Історія Голокосту в Європі та Україні. Регіональні дослідження».
Саме для робіт цих конкурсантів було характерним чітке формулювання мети й завдань дослідження, логічність й структурованість викладу матеріалу,  авторське бачення й розуміння контексту подій, що відбулися в  роки Другої світової війни на території України. Всі без винятку конкурсанти, чиї роботи були допущені до публічного захисту, показали високий рівень сформованості вмінь здійснювати дослідницьку й аналітичну діяльність під час відбору матеріалу й написання роботи з обраної теми.
Мені також довелося рецензувати дослідницькі роботи учнів з різних регіонів України. Тому можна говорити про певні типові помилки, допущені учнями під час написання роботи. Саме ці помилки не дали можливості юним дослідникам написати роботу, яка б могла претендувати на те, щоб бути допущеною до фінального етапу конкурсу. Серед таких типових помилок я б виділив наступні:
1.   Невідповідність між метою, завданнями й змістом роботи. Досить часто формулювання мети й завдань роботи свідчило про її занадто реферативний характер та зміст. В окремих випадках й сам автор, називав у вступі та висновках свою роботу рефератом.  Завдання, поставлені й сформульовані за допомогою таких вербальних конструкцій як «створення загальної картини», «висвітлення та систематизація», «підсумувати», «розглянути», «розповісти» тощо, не давали можливості авторам зосередитися на конкретних питаннях. В найбільш кричущих випадках залишалося до кінця незрозумілим, на яку взагалі тему писалася робота, адже назви й зміст окремих розділів не мали безпосереднього відношення до заявленої теми. Мабуть, нам, вчителям історії, слід ретельніше формувати й розвивати вміння учнів проводити дослідження згідно із загальноприйнятими нормами, та вчити учнів відрізняти дослідження від реферату, який готується до уроку історії.
2. Використання незначної кількості джерел і літератури під час написання роботи. Мова йде про те, що здійснити дослідження, навіть учнівське, на основі 5-7 джерел й при цьому отримати змістовні й оригінальні висновки, які повинні мати самостійний характер, досить складно за такої обмеженої джерельної бази.
3. Неосмислене використання Інтернет-джерел, які першими попадали в поле зору юних дослідників після отримання пошукових результатів. Якщо до цього додати механічний переклад з російської мови на українську, що скоріше за все здійснювався за допомогою різноманітних Інтернет-програм для перекладу, тексти окремих робіт набирали гумористичного забарвлення. Подібні речі змушують задуматися, чи вміють наші учні критично оцінювати знайдені ними Інтернет-ресурси. Гумористичний зміст мав текст в якому автор намагався висловити думку своїми словами. Нижче подаються приклади, зкопійовані мною з учнівських робіт:
· Найважливішим завданням даної роботи є те, щоб на основі прочитаного дослідження виховати у читача (слухача) людське ставлення до всіх людей, незважаючи на їх національність, а також дати зрозуміти, що насильницькі методи боротьби є неприпустимими, а тому з ними треба боротися.
· Предметом дослідження є люди, а особливо увагу буде приділено людям єврейського походження. 
·   У своїй книзі «Майн Кампф», написаній під час ув’язнення, Гітлер висловлює теорію, в якій розділяє людей на євреїв і неєвреїв.
·       Відношення Гітлера до євреїв щодня погіршувалось. 
·    Гітлер чудово розумів це, дурною людиною він явно не був. 
·   Після Першої світової війни Німеччина була поділена на клапті і, фактично, лежала в руїнах. 
·   Масові терори, вбивства, репресії й насильство поширилися усією територією Німеччини і вже ставало, чесно кажучи, відкритим. 
· Всередині держави уже точилися протистояння між владою та її ненависниками. 
·   Нерідко серед вбитих люди знаходили рештки своїх рідних, яким навіть не могли поставити пам’ятник. 
·   Я думаю, що жоден тепер не має сумніву в тому, що будь-яка нетерпимість до тієї чи іншої людини є незаконною і не повинна знаходити притулок у сучасному житті. 
· Всі люди різні: різні за національністю, віком, зовнішністю, у кожного свій світогляд та своє сприйняття живого. 
· Щось може здатися надзвичайним, інше – диким і незрозумілим, але тим не менш, нас захоплює і чарує та невідомість, яка є чиєюсь буденністю. 
·  Якщо ж лише оглянутися – поруч з нами сотні, тисячі, мільярди інших людей. 
·   Люди поплатилися своїм життям, не зробивши нічого злого іншим, для того, щоб хтось потішив свою втіху. 
· Проблема геноциду і расоненавистнічества завжди захоплювала передові уми і маси своєю жорстокістю. 
·      Людська природа завжди трохи визначалася імперіалізмом
   4.  Незадовільне оформлення роботи. Типовою помилкою було те, що учні не завжди форматували текст своєї роботи. До цього типу помилок слід також віднести те, що юні дослідники не посилалися на використані джерела, з яких було узято цитати та статистичні дані. Крім того, досить часто учні розміщували в тексті роботи ілюстрації та іншого роду наочний матеріал без пояснюючих підписів, або ж ці ілюстрації не мали безпосереднього зв’язку з текстом. 
В цілому подібні роботи можуть бути розцінені як перший крок учнів на шляху оволодіння навичками дослідницької діяльності й написання повноцінної роботи з обраної теми.
   Сам же конкурс «Історія і уроки Голокосту» ім.І.Б. Медвинського» і можливість поспілкуватися з талановитою молоддю надихає й сповнює надією. Адже, якщо ми маємо учнів, що пишуть такі чудові роботи, ми безперечно зможемо побудувати цивілізоване суспільство, в якому не буде місця нетерпимості, шовінізму та ксенофобії.  

Читати далі
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...