Цитата дня

Без прагнення до наукової роботи вчитель неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.
А. Дістервег

30 вересня 2015 р.

Досвід використання засобів ІКТ в навчанні історії (Робота з персональним сайтом)

Досвід використання засобів ІКТ в навчанні історії  
(Робота з персональним сайтом)
Трансформації історичної освіти передбачають формування в учнів історичної компетентності, зокрема здатності самостійно аналізувати явища й процеси суспільного життя у зв’язках і суперечностях, знаходити інформацію про життя людей у минулому, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати її, формулювати, висловлювати та відстоювати власну думку, робити вибір і пояснювати позицію, вести дискусію з історичної проблеми, розмірковувати, спілкуватися та співпрацювати в навчанні. Активне переосмислення і переживання історичних подій на уроках історії може стати важливою умовою для подальшого усвідомленого і відповідального вибору учнями власного життєвого шляху, його головних ціннісних орієнтирів. Вирішення окреслених завдань на сучасному рівні стає можливим при  активному використанні засобів ІКТ.
Робота з сайтом та відповідними мережевими технологіями, автором організовується переважно у дистанційній формі (учні отримують завдання і працюють з сайтом), але при цьому практикується й на деяких етапах уроку.

Персональний сайт вчителя історії та правознавства Гінкул Ганни Сергіївни «HISTORY SCHOOL» (http://historyschool.ucoz.ru/) - це сайт з активними компонентами, що побудований за принципом динамічної системи, змістову частину якої наповнюють його користувачі (вчитель та учні). Сайт був розроблений на безкоштовній веб-платформі «uCoz», що надає велику кількість можливостей і безмежний простір для втілення будь-яких творчих задумів.
Сайт має такі модулі, як: новини, розклад, учнівське середовище, позакласна робота, історичний форум, ЗНО, олімпіади, конкурси, історичне відео, фотоальбоми, історичні вправи, тести.
Модуль «Новини» допомагає вчителю ознайомити учнів з заходами, що плануються, важливими повідомленнями тощо.
Цікавим та найбільш змістовним є модуль «Учнівське середовище», він має свої розділи, що відповідають класам. В свою чергу для кожного класу створено категорії з історії України, всесвітньої історії, шкалою оцінювання (де відображаються оцінки за певні види робіт) правознавство (практичний курс) для 9 класу, а також окремі категорії, де можна знайти електронні версії підручників, атласів, контурних карт. Діти мають змогу в будь-який час завантажити підручник, попрацювати з картою атласу.  Окрім цього розроблені правила роботи на сайті у даному модулі, щоб діти чітко розуміли, яка мета та завдання стоять перед ними.
В модулі «Учнівське середовище» ми також можемо знайти розділ «На допомогу учню», в якому зібрані пам’ятки по роботі з різними історичними джерелами та інструкціями щодо виконання деяких видів робіт (написання есе, складання плану тощо). Учень має змогу  отримати чіткі інструкції та алгоритми, виконуючи домашнє завдання (Домашнє завдання, 8 клас, Тема «Поширення Реформації. Контрреформації»: напишіть есе на тему «Чому орден єзуїтів приділяв багато уваги вихованню й освіті молоді?»). Практикується звернення до відповідного розділу і під час уроку, коли дітям надається завдання та інструктаж щодо його виконання.  У модулі «Учнівське середовище» діти мають змогу викладати свої спільні проекти над проблемними питаннями, що виносяться на домашнє опрацювання, виконувати індивідуальні, випереджальні завдання.
Даний модуль є прекрасним інструментом для індивідуальної роботи. Практикується такий вид роботи з сайтом, що має на меті активізацію пізнавального інтересу до предмету в позаурочний та позашкільний час: учні отримують завдання знайти та розмістити на сайті матеріал, що стосується вивченої на уроці теми. Відповідно до розроблених правил роботи на сайті, учні розміщують змістовні повідомлення, а вчитель та інші учні класу задають уточнюючі питання, як до змісту викладеного матеріалу, так і до теми уроку загалом. І в даному випадку для вчителя відкриваються реальні можливості шляхом ІКТ реалізовувати особистісно-орієнтований підхід до кожного учня, орієнтуючись на особливості сприйняття кожної дитини, її здібності та внутрішній потенціал. Окрім цього в процесі такої діяльності учні з різним рівнем навчальних досягнень, сформованості вмінь та навичок демонструють свої знання та уміння, а вчитель при цьому корегує, вдосконалює вміння висловлювати свою думку, логічно оформлювати свої висновки, підштовхує до пошуку вирішення проблемних питань через аналіз різних джерел інформації, а відповідно сприяє формуванню, закладених змістом  історичної науки, компетентностей. Через деякий час автор помітив, що ті поради, інструкції, надані вчителем під час даного виду роботи, діти використовують не тільки в мережі, а й в умовах класно-урочної системи.
Модуль «Позакласна робота» - це короткі фото звіти з різних виховних заходів, що проводилися в рамках тижня історії, правознавства, днів Європи в Україні тощо. В даному модулі можна вступити в діалог з приводу проведених заходів і, навіть, прорефлексувати, організувавши спілкування у вигляді обміну коментарями.
Історичний форум відкриває можливості організувати дискусію, обговорити роль особистості в історії (8 клас, історія України «Від чого залежить оцінка історичної особистості? Гетьман С.Мазепа»); зібрати на одній з гілок форуму корисні посилання з описом на певну тему (9 клас, історія України «Культурне життя в українських землях наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.»: пошук, оброблення інформації - інтернет-джерел (статті, віртуальні музеї, наукові дослідження в даній галузі, фото  з даної теми тощо), публікація їх на форумі, паралельне обговорення із зазначенням актуальності матеріалів тощо).
Використати історичний форум можна, наприклад, на уроці узагальнення у 7 класі (тема «Київська Русь у другій половині ХІ — першій половині ХІІ ст.»). Діти за методом «Пори року» діляться на 4 команди, опрацьовують протягом 15 хв, залишені вчителем заздалегідь, завдання на форумі (для 4 команд).  Після закінчення роботи над завданнями, команди готуються до рецензування письмових відповідей на форумі своїх колег. Таким чином, друга частина уроку була присвячена спільному обговоренню питань, винесених на узагальнення. Даний вид організації діяльності учнів на уроці історії із залученням ІКТ полегшує  аналіз групової роботи, дає змогу побачити конкретний результат кожної групи та закріпити отримані знання ще й шляхом надання критичних, аргументованих коментарів, що може перерости у обговорення з елементами дискусії.
Окрім цього, сайт Гінкул Г.С. містить модуль «Історичне відео», зрубрикований за двома напрямками (історія України, всесвітня історія), які в свою чергу поділені на категорії по відповідності до класів. Хостинг «uCoz» надає можливість розміщувати відео з мережвого відео-сервісу YouTube. Кожне відео супроводжується готовою HTML-розміткою для вставки відео на інші веб-сторінки, а значить будь-який відео-матеріал може стати складовим компонентом персонального сайту.  Крім того, на YouTube вчитель й учні можуть знайти величезну кількість навчальних, документальних та науково-популярних відео-матеріалів, на яких знято музейні експонати й виставки, відвідування меморіальних історичних пам’ятників, телевізійні передачі про окремі історичні події чи проблеми. Можливості відео-сервісу YouTube можливі за умови активізації пізнавальної діяльності учнів, що вимагає від вчителя:
• у вступному слові підготувати учнів до активного і більш повного сприйняття змісту пропонованого відео;
• встановити шляхом бесіди з учнями зв’язок між відеоматеріалом і досліджуваною темою;
• звернути увагу школярів на головні питання, що знайдуть своє висвітлення в навчальному відеофільмі;
• познайомити учнів з загальною схемою відеофільму, не розкриваючи його змісту;
• попередньо пояснити найбільш важкі місця.
Перегляд будь-якого навчального відео повинен закінчуватися обговоренням побаченого. Можливим варіантом обговорення відео може бути дискусія, головне питання якої було сформульоване на початку перегляду [5, c.7].
Цікавим та корисним у реалізації особистісно-орієнтованого підходу є модуль «Історичні вправи».
До таких вправ та завдань варто віднести сайт - http://learningapps.org/ для створення кросвордів, ігор, пазлів, ребусів, логічних схем та завдань, загалом, вправ з історії, використовуючи аудіо- та відео контент. На сайті є можливість використання готових вправ, а також створення нових. Можливість генерування адреси URL дає можливість легко використовувати створені чи готові вправи на своєму персональному сайті, додавши лише необхідне посилання URL.

LearningApps, як конструктор інтерактивних завдань дає можливість готувати завдання для учнів вчителю, а, найцінніше, що учні, отримавши однакове завдання (підготувати інтерактивну вправу з окресленої теми)  матимуть змогу проявити особистісне бачення проблеми, творчий підхід, креативність засобами ІКТ. Під час актуалізації можна запропонувати виконати вправу сусіда по парті і обов’язково на даному етапі провести рефлексію, наскільки дана робота була цікавою, корисною та ін.

Використання даного ресурсу можливе практично на будь-якому етапі уроку з історії (актуалізації знань,  мотивації навчальної діяльності, узагальнення та систематизації знань, а також у якості творчого домашнього завдання, яке учні зможуть запропонувати іншим користувачам, опублікувавши його). 
У процесі вивчення, наприклад, архітектурних споруд та інших творів мистецтва на уроках історії (під час узагальнення та систематизації знань учнів: діти отримують завдання (робота в парах) скласти пазл та дібрати коротку характеристику зображенню), а також в якості домашнього завдання (інтелектуального тренажера), можна використати різні модифікації пазлів, що можна створювати за допомогою Інтернет-сервіса - http://www.jigsawplanet.com/. Пазли розвивають інтелект дитини відразу в декількох напрямках. Збираючи розрізану картинку, дитина вчиться логічно мислити, тренує уяву, просторове сприйняття, пам'ять. Крім цього виховуються посидючість, терпіння, уміння концентрувати увагу, здатність доводити почату справу до кінця.
Складанням пазлів ми сприяємо зануренню учня в досліджувану тему. Учень згадує навчальний матеріал не тільки в образі друкованого тексту, а й візуальних об'єктів, які він повинен реконструювати.
Пазли з історії на сайті зроблені в привабливому онлайн сервері http://www.jigsawplanet.com/. За допомогою даного сервісу можна завантажити своє зображення, задати ступінь складності не тільки за кількістю елементів, але і по можливості повернути пазл. Програма надає можливість приховувати і показувати збираний об'єкт. Організовуючи цю дидактичну гру часто зникає необхідність надавати учневі якийсь зразок, в нашому випадку він сам повинен згадати, як виглядає збираний об'єкт.
Отже, персональний сайт (http://historyschool.ucoz.ru/) з елементами дистанційної освіти допомагає вчителю в ефективній і раціональній організації навчального процесу та позаурочній комунікації з учнями. Використання ІКТ у викладанні історії відкрило для автора дітей, які в умовах традиційного навчання ніколи не цікавилися історією, дало змогу налагодити роботу з обдарованими дітьми, а також залучити до навчального процесу пасивних та невстигаючих учнів. З останньою категоріє дітей завдяки ІКТ та персональному сайту, зокрема, реалізовується навчання на принципах особистісно-орієнтованого навчання, що дає змогу персонально та адресно відкорегувати, сформувати предметні компетентності. Відповідно, у роботі з обдарованими дітьми завдяки ІКТ створюються умови для їх саморозвитку, самовдосконалення.


Читати далі

13 вересня 2015 р.

myHistro - мережевий сервіс для створення мультимедійних ліній часу

myHistro (http://www.myhistro.com) - один із багатьох мережевих ресурсів, який дозволяє створювати мультимедійні лінії часуЗареєструватися на цьому мережевому сервісі можна за допомогою інших облікових записів, зокрема, Google+, Facebook тощо. На сервісі є можливість вибрати мову. Українська мова поки що недоступна, але є російська, що значно полегшує роботу із сервісом для вчителя, який недостатньо володіє англійською. Створювати лінію часу за допомогою цього мережевого сервісу достатньо просто. Щоб занести подію на лінію часу варто лише натиснути відповідну кнопку і перед користувачем з’являється форма, до якої залишається внести необхідні дані, як то назву події, її опис, дату. За бажанням можна додати фото (зображення), яке буде ілюструвати подію. Але саме головне ‒ це прив’язаність кожної події до карти. Щоб це зробити користувачеві достатньо шляхом простих маніпуляцій вибрати на карті відповідне місце. Або ж просто прописати, наприклад, назву міста. До речі, пропонуються різні типи карт: рельєф місцевості, супутник та гібрид. Як тільки користувач внесе відповідні дані й натисне на кнопку «Готово» подія заноситься на лінію часу. Створеним продуктом можна поділитися через соціальні мережі, або ж вставити до блогу чи сайту. Спілкування й обговорення можна здійснювати використовуючи власні інструменти цього мережевого сервісу. Не менш важливо, що готовий продукт можна зберегти у вигляді слайд-шоу, або окремим файлом у форматі pdf. Мережевий сервіс myHistro існує також як безкоштовний додаток, що встановлюється на iPhone. Отож, учні з лініями часу, за наявності у них подібного гаджету,  можуть працювати в будь якому місці.
Читати далі

7 вересня 2015 р.

Методична розробка веб-квесту «Чи можна вважати депортацію кримсько-татарського народу актом геноциду?»

Десятов Дмитро  Леонідович, к. пед. н., доцент кафедри суспільствознавчої освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Сизова Анна Володимирівна, учитель історії Первомайського НВК «ЗОШ ІІІ ст. №15 колегіум»
Друковану версію статті можна знайти в журналі "Історія та правознавство". - 2015. - № 21. - С.14-20. 
Короткий опис проекту. В основу реалізованого проекту покладено педагогічну технологію веб-квесту. Участь у проекті взяли учні 11-тих класів двох шкіл Миколаївської області: Мішково-Погорілівської санаторної школи-інтернату та  Первомайського НВК «ЗОШ І-ІІ ст.№15 – колегіум»На першому етапі перед учнями веб-квест постав як проблемне питання, над яким працювали чотири команди. Результати своїх досліджень учні зафіксували на створеному ними спільними зусиллями веб-сайті, що має свою унікальну структуру й редагувався в режимі wiki-технології. Тобто, кожен із учнів мав право редагувати будь-яку сторінку сайту.
На другому етапі учні  обговорили результати своїх досліджень з іншими учасниками веб-квесту під час веб-конференції, яка відбулася 18 травня 2015 року.  
Електронна адреса веб-сайту проекту: https://sites.google.com/site/1805pravonapamat/vvedenie
Мета: навчити учнів використовувати поняття «геноцид» для опису й аналізу історичних подій та історичних фактів; аналізувати, оцінювати й здійснювати синтез інформації отриманої з різних джерел інформації; оцінювати свої власні творчі здібності й вміння; використовувати інформаційний простір мережі Інтернет для розширення сфери своєї творчої діяльності та публікації результатів своїх досліджень; вплинути на формування емпатії учнів ‒ глибокого й чутливого сприйняття історичної події.  
Очікувані результати.  Взявши участь у веб-квесті учні будуть знати: 1. передумови й причини депортації кримських татар;  2. обставини, характер, методи проведення та наслідки депортації кримськотатарського народу; 3. зміст й ознаки поняття «геноцид»; 4. становище кримськотатарського народу на території Криму, тимчасово окупованого Російською Федерацією.
Учні зможуть: 1. порівняти депортацію кримськотатарського народу з іншим геноцидом XX-го сторіччя;2. знайти історичні джерела й усні свідчення, в яких розповідається про депортацію кримських татар; 3. знайти й опрацювати додаткову історичну літературу з теми; 
4. опублікувати результати своїх досліджень на сайті веб-квесту; 5. взяти участь у веб-конференції між учнями Мішково-Погорілівської санаторної школи-інтернату й Первомайського НВК «ЗОШ ІІІ ст. № 15 – колегіум».
Форма проведення: веб-квест; конференція.
Обладнання: платформа для безкоштовного створення й редагування сайту в режимі wiki ‒ Google-sites; служба Google для проведення відео-конференцій Hangouts.
План проведення веб-квесту

I. Мотиваційний етап. Вступне слово вчителів. Географія геноцидів, які відбулися в XX ст., охоплює різні регіони світу, зокрема Європу, Азію, Африку. Україна у цьому контексті посідає скорботне  місце, адже її земля стала останнім притулком, як для представників її титульної нації, так і для національних меншин. Саме Україна в її сучасних геополітичних кордонах стала єдиною територією, де в межах двох десятиліть було здійснено декілька геноцидів. Перший із них припадає на 1932‒1933 рр., інші два – це Голокост й геноцид ромів, які відбулися в часи окупації України нацистськими загарбниками. В умовах сьогодення, коли кримські татари, внаслідок анексії Кримського півострова Російською Федерацією, знову піддаються репресіям, увага всієї світової спільноти знову звернена до історичних процесів, які вже мали місце в історії цього багатостраждального народу і призвели до грубих порушень прав людини та масової загибелі депортованих кримчан. Отже, пропонуючи вам взяти участь у даному веб-квесті, ми, як свідомі громадяни України, можливо зможемо таким чином висловити підтримку нашим співвітчизникам – кримським татарам.
Темою нашого веб-квесту є депортація кримських татар. Частина істориків, наприклад,  Г. Бекірова,  розглядають депортацію кримських татар як акт геноциду. Свого часу подібної оцінки дотримувався й захисник кримських татар Петро Григоренко, який у 1968 році у своїй легендарній промові звернувся до кримських татар зі словами: «Те, що з вами зробили в 1944 році, має цілком певну назву. Це чистісінької води геноцид – один із найтяжчих видів злочину проти людства …» (Григоренко А. А когда мы вернемся. Нью-Йорк, Фонд «Крым». – С. 30.)
Як етноцид депортацію кримських татар  розглядає Олександр Пагіря, співробітник музею «Територія террору» м. Львова.Інші історики класифікують цей злочин сталінського режиму проти кримськотатарського народу, як злочин проти людяності. Деякі стверджують, що у радянської влади не було поганих намірів щодо депортованих народів – вони мовляв, всього лише були переміщені на проживання в інші місця. Так, один із сучасних політологів пише: «Ми легко вживаємо самі терміни «депортація», «геноцид». Але депортація – це інше… З Криму була насильницька міграція. Геноцид теж був, причому найжорстокіший, але – щодо кримчаків і євреїв. І ще циган». Отож, ми пропонуємо вам, учням 11 класів Мішково-Погорілівської санаторної школи інтернату та Первомайського НВК «ЗОШ III ст. 15 ‒ колегіум» взяти участь у веб-квесті, провести дослідження та відповісти на головне питання веб-квесту: «Чи можна вважати депортацію кримськотатарського народу актом геноциду?».
II. Введення учнів в інформаційно-смислове поле проблематики веб-квесту.
Вчителі пояснюють, що згідно «Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього», «під геноцидом» розуміють наступні дії, вчинені з наміром знищити, цілком чи частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку: a) убивство членів такої групи; b) заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи; c) навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове фізичне знищення її; d) міри, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи; e) насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу»
Із часу свого першого вжитку існування терміну «геноцид» засвідчило свою складність і багатозначність. У сучасних публічних та політичних дискусіях, що відображаються в мас-медіа, термін подеколи використовують дуже загально й довільно, натомість в інших контекстах, як-от у міжнародному кримінальному праві, його значення чітко визначене.   У юридичній практиці дефініцію «геноцид» уперше використано під час роботи Нюрнберзького процесу (1945–1946 рр.) – міжнародного воєнного трибуналу над головними нацистськими воєнними злочинцями. У той же час, цей термін  застосовано і в юридичній  практиці окремих держав, зокрема, Польщі, яка притягла до кримінальної відповідальності одного з офіцерів вермахту, обвинуваченого в масових вбивствах цивільного населення. 
 Міжнародне право трактує геноцид як найтяжчий злочин проти людства. Така оцінка зумовлена тим, що геноцид – цілеспрямована кампанія, яка має за мету переривання існування групи, перешкоджає її природному відтворенню, збереженню генофонду, культурних основ тієї чи іншої спільноти загалом. З огляду на це, різні аспекти норм про злочин геноциду фігурують у Міжнародному пакті про громадянські й політичні права (1966 р.), Конвенції про незастосування строку давності до воєнних злочинців і злочинів проти людства (1968 р.), проекті Кодексу злочинів проти миру, безпеки й людства (1991 р.), Римському статуті міжнародного кримінального суду.   
Разом з тим не слід забувати, що сьогодні в науковій спільноті ведуться гострі дискусії пов’язані, із змістовою обмеженістю терміна «геноцид», викладеного в Конвенції.  Приклад Голодомору – одна з численних колізій, що виникають у разі застосування нормативного визначення геноциду в Конвенції ООН до опису конкретних прикладів масових знищень людей. Конвенція була продуктом політичної угоди між Заходом та радянським блоком, а не результатом академічної дискусії. За наполегливістю Радянського Союзу масове вбивство через політичні причини, яке зараз науковці називають політицидом, не визнавалося, ймовірно тому, що інакше СРСР міг бути звинувачений у геноциді.   Подібні колізії виникають також у випадку масових убивств, учинених червоними кхмерами в Камбоджі, адже об’єктом масового терору червоних кхмерів стало все населення країни, а не лише меншини. На позначення цього феномена було запропоноване слово «автогеноцид», тобто «масове вбивство членів групи, до якої належать самі виконавці».   
Насьогодні ж більшість науковців про здійснення геноциду говорять за наявності п’яти підставових передумов. Це: 1) послідовність атак виконавців із метою знищення членів певної групи; 2) виконавці є коллективною або організованою силою; 3) жертви обрано на тій підставі, що вони належать до групи; 4) жертви беззахисні, їх убивають незалежно від того, чи чинять вони опір; 5) аґресію здійснюють із наміром знищити групу, а масові вбивства, які здійснюють виконавці, санкціоновано державною владою.    
Однак, термін «геноцид» залишається й надалі глибоко дискусійним терміном, зануреним у суспільні, юридичні, геополітичні дебати. Його застосування щодо того чи іншого випадку масового насильства, передбачає максимально повне відтворення всієї складності соціально-культурних взаємин в історії конкретної країни, на теренах якої відбувся геноцид, відходу від спрощеного викладу й пояснення такого явища в історії людства, як геноцид.У ході своїх пояснень, вчителі наголошують на необхідності порівняння геноцидів між собою, адже на переконання історика ‒ Т. Снайдера, це викликано тим, що увага до будь-якої з окремих переслідуваних груп, навіть у блискучому історичному виконанні, не в змозі пояснити те, що сталося. Досконале знання українського минулого не розкриє причин Голодомору. Вивчення життя спільноти європейських євреїв може охопити Голокост, але не пояснити його. Нерідко те, що сталося із однією групою, стає збагненим тільки з огляду на те, що діялося з іншою (Снайдер Т. Криваві землі: Центрально-східна Європа між Гітлером і Сталіном // Сучасні дискусії про Другу світову війну: Збірник наукових статей та виступів українських і зарубіжних істориків. ‒ Львів: ЗУКЦ, 2012. ‒ С. 26.).   
  Порівняльний підхід у більшості випадків використовується науковцями, щоб виявити структурні паралелі й загальні закономірності між різними аспектами геноциду. При цьому науковці порівнюють геноциди, виходячи із типології та специфіки кожного геноциду.   Ретельне порівняння геноцидів допоможе виявити загальні тенденції у процесі, який завершується організацією і здісненням геноциду. Здійснюючи подібний порівняльний аналіз, важливо не намагатися визначити ступінь страждання людей у випадку того чи іншого геноциду, чи ж встановлювати якусь ієрархію геноцидів. Кожен окремий випадок геноциду варто вивчати в його власних категоріях.    Отож, можливо, відповісти на головне питання веб-квесту «Чи можна вважати депортацію кримськотатарського народу актом геноциду», нам допоможе порівняльний аналіз. Спробуйте порівняти депортацію кримськотатарського народу з одним із геноцидів, що відбулися протягом XX-го сторіччя. Ми пропонуємо Вам здійснити порівняння депортації кримських татар з геноцидом вірмен. Чому? По-перше, геноцид вірмен є першим геноцидом у XX-му сторіччі. По-друге, в той час як ми будемо працювати над веб-квестом, 24 квітня в ряді країн визначено як День пам’яті жертв геноциду вірменського народу. 
III. Організаційний.
Учителі описують сценарій та головні ролі учасників веб-квесту, попередній план роботи та огляд усього квесту. Визначається підсумковий результат самостійної роботи учнівських команд на першому етапі.
Вчителі ознайомлюють учнівські команди  з процедурою роботи, яку необхідно виконати учнівській команді й кожному учаснику веб-квесту окремо. Учні ознайомлюються з основними критеріями та параметрами виконаного завдання, над яким буде працювати окрема учнівська команда (див. додатки). Так як мета роботи не змагальна, то в процесі роботи над веб-квестом відбувається взаємне навчання усіх учнів. Учнівські команди спільно підводять підсумки виконання кожного завдання, учасники обмінюються матеріалами для досягнення спільної мети. На цьому етапі відбувається пошук й опрацювання інформації з теми, розробка структури сайту, створення матеріалів для сайту та їх доопрацювання.
Завдання для учнівської команди № 1
Основне питання:  «У якій літературі та Інтернет-ресурсах ми можемо знайти інформацію про депортацію кримськотатарського народу?»
Тип завдання: створення інформаційної  бази для розв’язання проблеми.
Алгоритм роботи учнівської команди
1. Ознайомтеся уважно із завданням вашої команди.
2. Розподіліть між собою ролі та індивідуальні завдання.
3. Визначте основні етапи роботи вашої команди над завданням.
4. Ознайомтеся з правилами бібліографічного опису літератури та Інтернет-ресурсів.
5. Спільними зусиллями складіть й систематизуйте список знайденої вами літератури та Інтернет-ресурсів. 
Завдання для учнівської команди № 2.
Основне питання:  «Як закарбувалася депортація кримськотатарського народу у спогадах очевидців?»
Тип завдання:  наукове дослідження.
Алгоритм роботи учнівської команди
1. Ознайомтеся уважно із завданням вашої команди.
2. Розподіліть між собою ролі та індивідуальні завдання.
3. Визначте основні етапи роботи вашої команди над завданням.
4. Ознайомтеся з пам’яткою для роботи з усними свідченнями та фотодокументами.
5. Розмістіть знайдені вами джерела на сторінці своєї команди.
6. Зробіть висновки, до яких ви дійшли в процесі роботи над завданням. 
Завдання для учнівської команди № 3.
Основне питання: «Як склалася доля кримськотатарського народу після депортації?»
Тип завдання:  журналістське розслідування.
Алгоритм роботи учнівської команди
1. Ознайомтеся уважно із завданням вашої команди.
2. Розподіліть між собою ролі та індивідуальні завдання.
3. Визначте основні етапи роботи вашої команди над завданням.
4. Ознайомтеся з правилами ведення журналістського розслідування.          
5. Спільними зусиллями складіть журналістське досьє зберіть інформацію з різних джерел про долю депортованих кримських татар (можна використовувати  результати роботи команди № 1). 
6. Перевірте достовірність свідчень, проаналізуйте їх, виявіть протиріччя  та наявні упередження.       
 7. Узагальніть отриману інформацію, підсумуйте та зробіть власні висновки.
Завдання для учнівської команди № 4.
Основне питання: «Які спільні та відмінні риси можна помітити між депортацією кримських татар та геноцидом вірмен?»
Тип завдання:  аналітична задача.
                                  Алгоритм роботи учнівської команди
1. Ознайомтеся уважно із завданням вашої команди.
2. Складіть спільними зусиллями план роботи вашої команди над завданням. Визначіть основні шляхи і етапи роботи вашої команди над завданням. Розподіліть між собою ролі та індивідуальні завдання.
3. Пригадайте історію яких геноцидів ви вивчали на уроках історії.
4. Визначіть в групі, за якими ознаками ви будете здійснювати порівняння? Чому?  
5. Використайте літературу та джерела зібрані іншими командами для виконання свого завдання.
6. Зробіть висновки та оформте результати своєї роботи на відповідній сторінці сайту веб-квесту.
8. Оцініть результати своєї роботи згідно форми для самооцінювання, скориставшись відповідною сторінкою сайту веб-квесту.
IV. Основний етап. На цьому етапі учні розміщують результати своєї роботи на сайті веб-квесту.
Результати роботи учнівської команди № 1.
Електронна адреса сторінки: https://sites.google.com/site/1805pravonapamat/resursy 
Протягом веб-квесту учнями було знадено й опрацьовано більше 20 різноманітних джерел.   
Результати роботи учнівської команди № 2.   
Електронна адреса сторінка групи: https://sites.google.com/site/1805pravonapamat/spogadi-ocevidciv
Результати учнівської команди № 3.
Eлектронна адреса сторінки групи: https://sites.google.com/site/1805pravonapamat/pisla-deportaciie
Результати роботи групи № 4.
Eлектронна адреса сторінки групи: https://sites.google.com/site/1805pravonapamat/genocidi-xx-go-storicca
Результатом роботи групи стала таблиця наступного змісту: 
Депортація кримськотатарського народу та геноцид вірмен 
            Питання для  порівняння                      
         Геноцид вірмен                   
Депортація 
кримськотатарського народу  
 Ідеологічне обгрунтування
    Вірмени, як і інші християни, сприймалися як потенційні зрадники Османської імперії. Під час Першої світової війни частина вірмен служила в турецькій армії, інша ж – на боці Російської імперії. Останній симпатизувало чимало вірмен – факт, який, зрозуміло, не пройшов повз увагу керівництва молодотурків. Вірмен звинувачували в симпатіях до ворогів-росіян на Кавказькому фронті і в планах створити об’єднану Вірменію під покровительством Росії. Вірмени, як немусульмани, були неповноправними громадянами - вони не мали права носити зброю, свідчити у суді, платили вищі податки. 
 Офіційною причиною депортації вказувалася співпраця кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. 
 Політична сила, відповідальна за організацію геноциду
 Організатором злочину виступив уряд країни. Сам геноцид здійснювався за допомогою армії, поліції, жандармерії й «Спеціальної організації» (Тешкіліті махсуссе), створеної для цієї мети й за ініціативою Центрального комітету правлячої партії. Особисту відповідальність несуть лідери молодотурків: Талаат, Джемаль і Енвер, а також керівник «Спеціальної організації» Бехаеддін Шакир. 
 Відповідальність за організацію депортації кримських татар лежить на радянській державі та її керівниках. Безпосередньо депортація була ініційована 10 травня 1944 р. Л. Берією, який звернувся до Й. Сталіна з доповідною запискою про необхідність виселення з Криму татар. 
 Методи здійснення геноциду
     Для здійснення злочину із різних в’язниць Оттоманської імперії були відібрані й звільнені тисячі кримінальних злочинців та рецидивістів, які за задумом організаторів, не повинні були проявити жалю й милосердя ні до жінок, ні до дітей.
    Кривава різанина здійснювалася в шести провінціях Анатолії та Трапезундській провінції безпосередньо силами Третьої армії, на чолі якої стояв генерал Махмуд Кемаль. Для всіх інших було обрано інший метод – безкінечні піші переходи через пустелю.  
 Примусове виселення кримськотатарського
населення та створення в подальшому таких життєвих умов, що були розраховані на повне чи часткове фізичне знищення. 
Реакція міжнародної спільноти на акт геноциду 
     Під час Першої світової війни у країнах Антанти преса детально описувала знищення вірмен на території Туреччини. Проте в Німеччині, яка була її союзницею, влада здійснювала сувору цензуру повідомлень у пресі про масові вбивства вірмен. Офіційні документи німецького уряду, які стосувалися цих подій, були опубліковані тільки після закінчення війни.
Держави Антанти реагували на події в Туреччині достатньо повільно й неефективно. 27 квітня 1915 року посол Росії ініціював прийнятя спільної декларації, в якій би засуджувалися дії турецької влади. Але у результаті довгих перемовин, викликаних різними політичними інтересами держав-союзниць,  й редагувань тексту, спільна Декларація Англії, Росії та Франції була прийнята й опублікована лише 24 травня 1915 року. У Декларації дії турецького уряду визначалися як злочин проти людства й цивілізації. Особиста відповідальність за цей злочин покладалася на всіх членів турецького уряду, а також на тих його місцевих представників, які виявляться причетними до злочину. 
      Геноцид вірмен визнаний і засуджений багатьма країнами світу і впливовими міжнародними організаціям. Першим геноцид вірмен офіційно визнав і засудив Уругвай (1965 р.). У 1984 Міжнародний Гаазький трибунал, в 1987 Європейський Союз. Геноцид вірмен офіційно визнали і засудили Франція,
Італія, Німеччина, Бельгія, Швеція, Нідерланди, Швейцарія, Росія, Польща,
 Греція, Кіпр,  Словаччина і ряд інших держав. У деяких країнах ЄС за заперечення історичного факту геноциду вірмен внесена кримінальна відповідальність (до 4 років позбавлення волі). 40 з 51 штату США офіційно оголосили 24 квітня Днем пам'яті жертв геноциду вірменського народу. Визнання геноциду вірмен є обов'язковою умовою для вступу Туреччини в ЄС.
 Стаття 442 Кримінального кодексу України майже дослівно повторює  означення геноциду. Тим не менш, не тільки українські ЗМІ, а й досвідчені вчені, розглядаючи цей аспект кримськотатарської проблеми, часто спираються не на юридично-правові норми національного або міжнародного законодавства, а на значно спрощені уявлення про геноцид, наприклад, такі: «геноцид передбачає намір повністю фізично знищити народ». Ситуація дещо змінилася у 2005 році: 11 грудня 4-та сесія четвертого Курултаю кримськотатарського народу визнала депортацію 18 травня 1944 року й наступні десятиріччя насильницького утримання кримських татар у місцях вигнання актом геноциду корінного народу Криму. 
Спільні риси 
 Обидві жахливі події відбувались під час війни. Головне звинувачення влади полягало в  тому, що, начебто, і вірмени, і кримські татари, співпрацювали з ворожою державою. Методом розправи була обрана депортація, в ході якої більша частина населення вимерла.  
Відмінні риси  
 Відмінним було те, що геноцид вірмен проходив в декілька стадій, і крім депортації були організовані масові вбивства цивільного населення. Геноцид вірмен визнають багато держав. 
Висновок
Отже, виконавши порівняльний аналіз, наша команда може стверджувати, що депортацію кримських татар можна вважати актом геноциду. Адже ми бачимо спільні риси між цими подіями. 

V. Підсумково-рефлексивний. На цьому етапі учням було запропоновано  написати висновки і узагальнення у вигляді есе (див. пам’ятку в додатках). У ході реалізації проекту, в учнів спонтанно виникла ідея намалювати власні малюнки  на тему депортації кримських татар. Для цього на сайті проекту було створено відповідну сторінку (https://sites.google.com/site/1805pravonapamat/pisla-deportaciie/deportacia-ocima-ditej ).
Нижче подаються уривки з окремих учнівських рефлексій. Електронна адреса сторінки для висновків та рефлексій: https://sites.google.com/site/1805pravonapamat/kollega---kollege
Солганюк Анна: «Вивчаючи цю проблему, я багато нового дізналася. Зовсім по-іншому стала дивитися на історичні події. Коли ми тільки почали вивчати цю тему, мене вона не дуже зацікавила, адже мало хто наголошував на подробицях цих подій. Працюючи над веб-квестом я відкрила для себе правду. Коли я вивчала Інтернет-ресурси, в мені здіймалася хвиля обурення і жалю. І зараз не можу зрозуміти, чому око карателів пало саме на татар?!»
Виноградова Саша:  «Опрацьовуючи матеріал, я більш широко уявила собі депортацію кримських татар. Тобто, раніше, я знала, що відбулася депортація татар, але не цікавилась, якими були причини виселення цього народу, як саме відбувалося виселення, що людям прийшлось пережити і до яких наслідків все це призвело. І мене дуже вразило відношення влади до дітей та до Героя Радянського Союзу.»
Чорнобривець Тетяна: «Як для мене, то корисною виявилась можливість розвинути свої аналітичні здібності і вміння поглянути на ситуацію з іншого боку. Бо, вивчаючи цю тему на уроках історії, я вважала депортацію лише історичною подією, я не дивилась на це так широко. Тема дослідження викликала почуття жалю і обурення тим, що такі події відбувались в історії. Напевно, найважче для мне було відкинути всі почуття і просто оцінювати факти про геноцид і депортацію, тому, що, якби я звертала увагу лише на почуття, то не досягла кінцевого результату.»
Алексійчук Олена: «Проблема відновлення в правах кримсько-татарського народу насьогодні є дуже актуальною. Татари це корінний народ Криму, землею, якого розпоряджаються інші народи впродовж багатьох років. І зараз в анексованому Росією Криму відбуваються численні порушення прав кримських татар: закриття єдиного телеканалу «АТР», в будинках та мечетях відбуваються обшуки, заарештовують лідерів кримсько-татарського руху. Сталін виселив кримсько-татарський народ з рідної землі. Прямим наслідком депортації кримських татар стало їх вимирання. Спираючись на джерела міжнародного права, можна сміливо сказати, що радянська влада здійснила геноцид щодо кримсько-татарського народу.»
Єфимова Анастасія: «Працюючи над веб-квестом, я дізналася багато нової  інформації для себе. Я вважаю, що керівництво СРСР вчинило злочин, який можна з впевненістю назвати геноцидом. Нелюдське відношення до кримських татар після закінчення Другої  світової війни, вразило мене і вжахнуло водночас. Це змусило мене роздумувати над питанням: «А чому саме кримські татари?». Я прийшла до думки, що так сталося через малочисельність кримських татар на території України. І насправді, їх було набагато легше виселити ніж інших, тим паче, що підтримки від інших народів вони не чекали, адже сталінський режим зробив усе, аби в очах людей кримські татари поставали ворогами народу.»
Ульянчук Олександра:   «Під час проведеного дослідження я більше дізналася про життя цього народу, його історію. Із спогадів очевидців того страшного дня,  я змогла краще зрозуміти почуття та переживання людей. Також участь у цьому веб-квесті дала змогу мені розширити свої знання з приводу значення терміну «геноцид», і тепер я розумію, що це поняття достатньо широке і має навіть декілька значень.
Що стосується питання чи депортація кримськотатарського народу це акт геноциду чи ні? На мою думку, депортацію кримських татар можна вважати  геноцидом, оскільки спираючись на визначення геноциду в  Конвенції ООН, однією із ознак геноциду є навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове фізичне знищення. Ми, протягом нашого дослідження мали безліч доказів жахливих умов перевезення та життя після депортації кримських татар.»
Додатки1.      Форма для самооцінювання виконаного командою завдання

Відмінно
Добре
Задовільно
Розуміння завдання й розкриття теми
Сторінка демонструє точне розуміння завдання; містить матеріали, які мають безпосереднє відношення до теми
Сторінка містить в собі матеріали, які мають безпосереднє відношення до теми, так й матеріали, які не мають прямого відношення до неї
Сторінка містить матеріали, які не мають безпосереднього відношення до теми
Джерельна база
Використано більше 5-ти джерел інформації;  джерела цитуються у відповідності із загальноприйнятими вимогами; всі використані джерела проаналізовано й оцінено
Використовується обмежена кількість джерел (не більше 5-ти); не вся інформація взята із достовірних джерел; частина джерел не має прямого відношення до теми
Використовується одне джерело; не зроблено спробу оцінити й проаналізувати використану інформацію
Виконання завдання
Висновки повністю аргументовані. Повністю дана відповідь на поставлене питання
Висновки частково аргументовані. На частину питань не подається відповідь
Випадкова підбірка матеріалу; інформація не точна; неповна відповідь на поставлене питання 
Форма сторінки
Чітка і логічна структура представленої інформації; демонструється критичний аналіз й оцінювання опрацьованої інформації; визначено чітко позицію команди до розглядуваної проблеми; приваблива й оригінальна форма сторінки
Інформацію структуровано не повністю; недостатньо чітко визначено позицію команди щодо розглядуваної проблеми; форма сторінки вимагає незначних доопрацювань
Інформацію не структуровано; не дається відповіді на питання; форма сторінки неприваблива й вимагає значних доопрацювань
Творчий підхід
Запропоновано різні підходи до розв’язання поставленої проблеми. Робота відрізняється оригінальністю й яскравою індивідуальністю
Демонструється тільки одна точка зору на розв’язання проблеми; проводяться порівняння, з яких не зроблено висновків
Інформацію скопійовано з використаних джерел; відсутній критичний й творчий підхід до розв’язання проблеми; робота  слабо пов’язана з темою веб-квеста
Робота команди
Вся діяльність роботи рівномірно розподілена між усіма членами команди 

Робота над матеріалом розподілена між більшістю членів команди  
Роботу виконували декілька учнів команди 

Читати далі
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...